Положення концепції Шпенглера. Культура Стародавнього Єгипту. Види знаків. Архетипи української культури. Запровадження християнства. Український культурний ренесанс. Модернізм та постмодернізм. Елітарна і масова культура. Циклічна модель розвитку культу.
Аннотация к работе
Основні теоретичні концепції культури Культурологія порівняно молода наука. Оформлення її як специфічної сфери гуманітарного знання сягає Нового часу і повязане з філософськими концепціями історії Дж. Віко, І. Гердера і Г. Гегеля. Основні теоретичні концепції або парадигми: 1. циклічна концепція (або концепція циклічних круговоротів); 2. еволюціоністська; 3. антропологічна; 4. філософська; 5. революційно-демократична. циклічного розвитку культури Дж. Кожний народ, на думку вченого, проходить цикл в своєму розвитку, який включає три епохи: дитинство, або бездержавний період, де провідна роль належить жерцям; юність, для якої характерне формування держави і підкорення героям; зрілість людського роду, де відносини між людьми регулюються совістю та усвідомленням свого обовязку. Концепція циклічного розвитку дістала подальшого розвитку у працях М.Данилевського (1882-1885), О. Шпенглера (1880-1936), А. Тойнбі (1889-1975) та інших вчених. Еволюціоністська теорія культури Л. Моргана (1818-1881) і Е. Тейлора (1832-1917) та інших дослідників. що висувається і обґрунтовується принцип єдності людського роду та спорідненості потреб різних народів у формуванні культури. Провідна ідея еволюціонізму - це прямолінійність культурного прогресу та обовязкова вимога для кожного народу пройти всі необхідні стадії розвитку. Антропологічна або функціональна концепція культури Б.К.Малиновського (1884-1942), К.Леві - Строса (1908-1991), А.Кребера (1876-1960) та інших. виникнення і розвиток культури повязується з потребами людства. Вона ґрунтується на принципі, що визначальним у походженні і розвитку культури є матеріально - перетворююча суспільна діяльність людей, яка спрямована перш за все на задоволення матеріальних потреб, а також на формування висококультурної людини як суспільного субєкта діяльності. Він відкинув концепцію лінійного розвитку світового культурного прогресу і обґрунтував теорію рівноцінного циклічного розвитку культур. На історичну арену виходить рос-сиб культура, яка перебуває у стадії становлення. Потім коли вмирає і сліди від неї залишаються у формі цивілізації. Культура Стародавнього Єгипту Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. У кінці ІV тисячоліття до н.е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки Ніл, сформувалась ранньорабовласницька держава Єгипет, якій випала історична доля стати одним із найбільших центрів світової культури. Вже у Стародавньому та Середньому Царствах були створені унікальні памятки культури - гробниці фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина, сфінкси фараона Хефрена в Гізі і фараона Аменемхета ІІІ, портретний деревяний рельєф Зодчий Хесира та численні художні скарби з гробниць Хенену і Хені. Наприклад, піраміда Хеопса за розмірами не має собі рівних серед камяних будов усього світу: Стародавні єгиптяни обожнювали природу і земну владу. Знаковими системами є природні (розмовні) мови (російська, українська, англійська та інші), а також різні штучні мови - мова математики, хімічна символіка. Явища культури - це знаки і сукупності знаків (тексти), в яких зашифрована соціальна інформація, тобто започаткований у них людьми зміст. Слід відмітити, що знакову природу, а відповідно й спроможність бути культурними феноменам, набувають не тільки творіння РУК людини, але й природні явища, коли вони стають предметами її духовної діяльності. Коли вони виступають один для одного не просто як живі істоти, а як кінозірки, письменники, політичні діячі, представниками тієї чи іншої професії, гуру тощо, тоді це є не що інше ж культурний феномен (наприклад хвороблива людина, яка проголошена монархом чи папою, стає могутньою і священною «величністю» чи святістю. Архетипи української культури Архетип (гр. лраформа, прототип) - первісна форма для наступних утворень; початкова форма чогось. В аналітичній психології К.Г. Юнга архетипи - компоненти колективного підсвідомого, які сформувалися у найдавніші , часи і визначають структуру моральної, естетичної і пізнавальної : діяльності людини. Основу духовного життя складає досвід, який передається від минулих поколінь наступним і є сукупністю архетипів. Культури-екстраветри - якщо головну цінність становить особистість людини і ставленні субєкта до ідей, набуває колективного характеру (доба Романтизму).При цьому жодна з культур не досконала. Укр. архетипи проявляють себе як символи у міфах, казках, фольклорі, обрядах, традиціях, є узагальненням досвіду наших предків. Укр. культура пройшла трипалий час формування, становлення і розвитку з найдавніших часів і до сучасності. Основою культурного процесу було місцеве населення, яке вбирало в собі усі впливи, і діяло свою культуру, Україна - географічний центр Європи. Усі шляхи з Заходу та Сходу перетинають ЇЇ. Християнізація словянських країн відбулася у 9-10 ст.: Завершенням християнізації Русі було масове хрещення населення у 988 р. за наказом Київського князя Володимира Великого (Святого). На Русі християнство позитивно вплинуло на розвиток освіти, мистецтва, літератури, науки. Велику роль у п