Роль національних еліт у розвитку суспільства. Закономірності трансформація політичної системи в Україні. Тенденції регіонального і місцевого процесу демократичної розбудови держави. Аналіз небезпек та ризиків у діяльності представницьких органів влади.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Трансформація політичної системи та роль політичних еліт у розвитку суспільства 2. Інноваційні стратегії і тенденції розвитку політичної системи України 3. Тенденції регіонального і місцевого політичного процесу в контексті трансформації політичної системи України Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми. Тема розвитку політичної системи в Україні особливо актуальна на сучасному етапі трансформаційних перетворень у нашій країні, адже відомо, що становлення багатопартійної системи, розміщення партій та різні конфігурації їх об’єднань на політичному ландшафті країни, будучи одним із критеріїв розвиненої політичної системи суспільства та її атрибутів, існують лише в демократичних країнах з належним правовим регулюванням та наявністю громадянського суспільства. Але розбудова незалежної України як демократичної і правової держави своєрідно втілюється й у становленні та розвитку політичного плюралізму та багатопартійності. По-перше, швидкі темпи суспільних перетворень спостерігаємо у тих країнах, де склався комплекс внутрішніх і зовнішніх чинників, де забезпечено масову участь широких соціальних і політичних сил у реформуванні суспільства, де інституціональні передумови накладалися на історично сформовані демократичні традиції. Загалом становлення політико-управлінської еліти сучасної України протікає в рамках так званої адміністративно-номенклатурної моделі, суть якої полягає в тому, що влада поступово зосереджується в руках політиків і вищого чиновництва, значна частина котрих - вихідці з колишніх елітних прошарків, хоч і другого ешелону. Звичайно, народ може втрутитися в хід подій, прикладом чого стала „помаранчева революція”, але, як стверджував Д. Донцов: „...народ, маса йде туди, куди його ведуть проводирі - каста проводирів, правляча каста...” Шкода, що „помаранчева революція” так і не стала кадровою революцією, яка для оздоровлення нашого суспільства вкрай необхідна.