Вивчення впливу соціально-культурних процесів в українському радянському суспільстві 1920-1930-х рр. на ґенезу моди. Зміни модних тенденцій. Процес трансформації радянського костюма в залежності від економічних, політичних, соціальних та культурних умов.
Аннотация к работе
Ми погоджуємося з американським дослідником фешн-теорії Джорджом Спролсом, який визначив, що психологи кажуть про моду як про пошук індивідуальності; соціологи розглядають класову конкуренцію і соціальну відповідність нормам одягу; економісти розглядають моду як пошуки дефіциту; фахівці з естетики розглядають художні складові та ідеали краси; історики пропонують пояснення еволюційних змін у дизайні [1, с.56]. В рамках дослідження термін “мода” буде визначатися як нетривале панування певного смаку в якій-небудь сфері життя або культури, у вузькому сенсі - зміна форм костюма [7, с.160]. Він пояснював моду як результат історико-соціальних трансформацій і був прихильником теорії моди, в основі якої лежить феномен наслідування. У цьому сенсі мода - історичне явище, бо зявляється у високо диференційованих, а отже і високорозвинених суспільствах, у яких кожна соціальна група за допомогою моди виражає свою спільність і єднання, схожість (обєднавча функція) і одночасно таким чином відділяється від інших груп (диференціююча функція). Гофманом справедливо називає характерними рисами соціальних систем, у яких функціонує мода, наступні: динамічність (суспільство прагне до змін, здійснює їх, володіє достатньо високим інноваційним потенціалом), відкритість (суспільство прагне до різноманітних контактів з іншими громадами), надмірність (у суспільстві існує розвинена система тиражування матеріальних і духовних благ), соціальна диференціація і мобільність (суспільство неоднорідне в соціальному відношенні, воно розділене на різні класи та соціальні групи).