Основні тенденції розвитку китайської історичної науки (за матеріалами ХХІІ Міжнародного конґресу історичних наук, м. Цзінань, 23-30 серпня 2015 р.) - Статья
Зовнішні впливи, пов’язані зі світовими тенденціями розвитку самої історії як науки 1960 - початку 1990-х рр. Роль історичного знання у житті людської спільноти, його зміст в китайському суспільстві. Скарбниця людського досвіду й мудрості предків.
Аннотация к работе
Історія освоювала свій предмет упродовж тисячоліть та завжди була й залишається наукою, яка користується соціальним попитом. З іншого боку, дослідники минулого в Китайській Народній Республіці (КНР), де при владі перебуває комуністична партія, активно реагують на зовнішні впливи, повязані зі світовими тенденціями розвитку самої історії як науки 1960-початку 1990-х рр. У Китаї, єдиній у світі країні з безперервною впродовж 5 тисячоліть матеріальною цивілізацією, історія вже 2,5 тис. років тому мала стійку писемну традицію та закладала основи інтерпретації минулого з китаєцентрпчних позицій. Отже політичні лідери зафіксували послідовну (проте це не виключає багатоплановості) позицію держави щодо історії як минулого та як науки й, вочевидь, професіональних істориків. Спираючись на це, співтовариство професійних дослідників минулого було закликано взяти участь у вирішенні трьох важливих завдань: 1) на ґрунті рівноправного діалогу, виходячи з важливості ґлобальних перспектив, наполегливо зміцнювати міжнародне співробітництво у сфері академічних досліджень; 2) послідовно стверджувати гармонію у взаємодії та спільному вивченні різних цивілізацій, у процесі чого історичне знання й історики мають відігравати критичну та незамінну роль; 3) бути наполегливими в наслідуванні традицій і зміцненні безперервного інноваційного розвитку задля загальної довіри, консолідації соціального та культурного фундаментів відносин, що притаманні державі.