Особливості адміністративно-територіального устрою України. Характеристика регіонів авангардного типу. Роль економіко-географічного положення підприємств малого і середнього бізнесу у їх прибутковості. Особливості теорії розміщення виробництва А. Льоша.
Аннотация к работе
До внутрішніх факторів відносять: природно-ресурсний потенціал регіону; демографічну ситуацію і людський потенціал; інфраструктурну забезпеченість території регіону; структуру економіки; конкурентоспроможність економіки і зовнішньоекономічного комплексу регіону. До зовнішніх факторів відносять: макроекономічну ситуацію в країні; регіональну зовнішньоекономічну політику; ступінь взаємозалежності регіональної економіки і рівень міжрегіональної взаємодії; ступінь включеності в систему глобальних товарних, інформаційних і фінансових обмінів; розроблення найвірогідніших сценаріїв розвитку зовнішньоекономічного комплексу регіону на довгострокову перспективу на основі використання багатофакторної моделі; виявлення і аналіз ризиків та ресурсних можливостей регіону; вибір цільового сценарію розвитку зовнішньоекономічного комплексу регіону на основі оцінки ризиків і ресурсних можливостей регіону; розроблення концепції розвитку зовнішньоекономічного комплексу регіону у рамках вибраного сценарію, що включає визначення прогнозних обсягів, структури і територіального розподілу зовнішньоекономічних потоків, регіональних інноваційних, науково-технічних і економічних пріоритетів у зовнішньоекономічній сфері. У цілому, стратегія повинна включати: - розроблення системи пріоритетних напрямів, цілей і задач діяльності регіональних органів управління, які повинні бути взаємозвязані з цільовим сценарієм, пріоритетними напрямами розвитку регіону, концепцією розвитку зовнішньоекономічного комплексу регіону і повинні узгоджуватися з основними положеннями і напрямами державної і регіональної політики в зовнішньоекономічній сфері; На думку фахівців, основними якісними ознаками проблемних регіонів є наступні:· кризовий стан території регіону, що створює загрозу соціально-економічному становищу в країні, політичній стабільності, екологічній рівновазі; наявність ресурсного потенціалу, використання якого важливе для національної економіки; особливе значення геополітичного й геоекономічного положення регіону для стратегічних інтересів країни; нестача у регіоні власних фінансових ресурсів для розвязання проблем загальнонаціонального й світового значення. У цьому Законі депресивними визначаються: регіони, у яких протягом останніх пяти років найнижчі показники валової додаткової вартості на одну особу; промислові райони, у яких протягом останніх трьох років найвищі середні показники рівня безробіття, зайнятості в промисловості й найнижчий обсяг промислового виробництва на одну особу; сільські райони, у яких протягом останніх трьох років найнижча щільність сільського населення, природний приріст населення й висока частка зайнятих у сільському господарстві; міста обласного значення, у яких протягом останніх трьох років найвищі середні показники рівня безробіття, зокрема довгострокового, і найнижчий рівень середньої заробітної плати.