Історичні передумови греко-македонського походу на Схід, становище Македонії напередодні завоювання. Основні факти з біографії Олександра Македонського. Опис завойовницької експансії у Малій Азії, Сирії та Єгипті. Головні зміни у внутрішній політиці.
Аннотация к работе
Олександром Македонським було створено грандіозну державу, що на заході простягалася від Єгипту до берегів Інду на сході, від Чорного моря на півночі до Перської затоки на півдні. У даній курсовій роботі авторка намагається прослідкувати, охарактеризувати життєвий шлях Олександра Македонського, проаналізувати історичну роль завоювання великого полководця. Обєктом дослідження у курсовій роботі виступає особистість Олександра Македонського - давньогрецького політика доби еллінізму, а предметом дослідження є завойовницький похід на Схід під його керівництвом. Під час написання курсової роботи у якості джерельної бази автор використав праці кількох відомих античних авторів: Плутарха, Арріана, Курція Руфа, Юстина и Діодора. Намагаючись дати обєктивний і виважений виклад фактів, історик звертався до найраніших джерел про Олександра, творів його друзів в поході - головним чином Птолемея і Арістобула.Крім цього у розділі поданий опис передумов греко-македонського походу на Схід, становище Македонії напередодні завоювання. У другому розділі описується перший етап походу.Олександр, безсумнівно, був генієм, але навіть і геній залежить від особистого оточення. Македонія була гірською країною, розташована на півночі Балканського півострова. Батько Олександра Македонського Філіп ІІ був проголошений царем Македонії в 359 р. до н. е., після того, як усунув усіх інших претендентів престолу. Однією з головних його заслуг було формування національної армії, яка, поступово зростаючи завдяки обовязковій військовій службі, доведена була до цифри - 40 000 чоловік. Його батько Філіпп, зайнятий постійними війнами, навряд чи мав час і можливість займатися вихованням сина, який був цілком наданий на опіку Олімпіаді.Як справедливо говорить Шахермайр, «для Ірану не так важливий був ризик програти бій, як страх зруйнувати етичний фундамент, на якому трималася імперія». Головнокомандуючий перськими військами в Малій Азії Мемноном був розроблений план ведення військових дій, про який детально оповідають античні автори. Мемнон пропонував не тільки не вступати в бої і, спустошуючи країну, не давати македонянам йти вперед, але і переправити в Македонію морські і піші сили персів і перенести військові дії в Європу. Перський флот був відрізаний від гавані і берега, звідки він міг завдати ударів по наступаючій македонської армії; інші військові сили персів, що складалися переважно з перських, а здебільшого з грецьких найманих загонів, не були мобілізовані і, розсіяні по окремих гарнізонах, не являли безпосередньої небезпеки. Просуваючись далі на північ, за пять переходів македоняни опинилися під стінами Келени - столиці Фрігії, залишив під стінами міста частину своїх військ в кількості 2500 чоловік, а сам направився в Гордій, в столицю старого фрігійського царя, де він простояв досить довгий час.Ці події зацікавили античних істориків набагато більше, ніж саме пересування частин македонської армії по середньо азійської землі.«Це було зміцнення тилу для вступу македонської армії в середньоазіатські області, на території яких розгорнулися особливі драматичні події». Так, як завоювання Східних сатрапій, як бачимо, остаточно сформувало ідею про світове панування в македонського царя, який сам говорив, що прийшов в Азію не із-за золота і срібла, а заради підкорення всього світу, стало основою виникнення опозиції, яка не розділяла погляди Олександра. Придушивши опозицію, цар повів своє різноплемінне військо на схід, де йому підкорилися племена аріаспів. Відважившись на продовження походу до “східного краю” Землі, Олександр йшов у незвіданість, так як уявлення елліністичного світу про Індію були фантастичними. Зрозуміло, що не дивлячись на особисті настрої Олександра, він повинен був включати в своє військо «варварські» зєднання , які на початок індійського походу складали основу його армії.На основі аналізу змісту історичних джерел та наукової літератури авторка курсової роботи прийшла до висновків: македонського завоювання в тогочасному світі було не уникнути, бо воно диктувалося самим ходом історичного розвитку греко македонського світу. Конфлікт між Македонією та Персією був неминучий, він був логічним ступенем експансіоністської македонської політики, що уже раніше зіткнулася з інтересами перської держави; успіх східного походу був забезпечений талановитими здібностями Олександра як полководця і успішного політика; в результаті походу виникла нова величезна імперія, до складу якої увійшли не тільки ряд областей на Сході, що вже не раз обєднувалися в рамках однієї держави, але весь басейн Егейського моря і значна частина Балканського півострова; Першою завойованою територією була Мала Азія, після чого були послаблені засоби подальшого опору персів в на даній території.