Схеми рекреаційної регіоналізації території України. Причорноморський, Карпатсько-Подільський, Полісько-столичний, Придніпровсько-Донецький, Харківський рекреаційний район. Економічна ефективність районів. Порівняння кількості туристів столиці України.
Аннотация к работе
Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Кафедра туризму і рекреації Курсова робота з дисципліни: Рекреаційна географія на тему «Основні рекреаційні райони України та перспективи їх розвитку» м. Івано-Франківськ-2013 рік ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИПИ ТА КРИТЕРІЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ 1.1 Сутність рекреаційної регіоналізації 1.2 Схеми рекреаційної регіоналізації території України РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНІ РАЙОНИ УКРАЇНИ (ЗА О. БЕЙДИКОМ) 2.1 Причорноморський рекреаційний район 2.2 Карпатсько-Подільський рекреаційний район 2.3 Полісько-столичний рекреаційний район 2.4 Придніпровсько-Донецький рекреаційний район 2.5 Харківський рекреаційний район РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ 3.1 Економічна ефективність районів 3.2 Основні перспективні напрями розвитку рекреаційних районів ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТОК 1 ДОДАТОК 2 ДОДАТОК 3 ДОДАТОК 4 ДОДАТОК 5 ВСТУП Актуальність теми. Площа освоєних та потенційних рекреаційних територій в Україні (без радіаційно-забруднених) становить 12,8% території країни, тому рекреаційні райони України потребують дослідження і визначення пріоритетних напрямів розвитку, чим і зумовлена актуальність роботи. М. Крачило у цьому питанні ґрунтується на таких критеріях: 1) територіальна структура сучасного стану організації туризму; 2) питома вага зайнятих у туристичному господарстві від загальної кількості працюючих; 3) характер зв’язків туристичного обслуговування з іншими галузями економіки; 4) рівень розвитку туристичної індустрії; 5) наявність туристичних ресурсів; 6) економіко-географічне положення; 7) сучасні та перспективні потреби населення в туристичних послугах. [34] 1.2 Схеми рекреаційної регіоналізації території України На сьогодні існує кілька схем рекреаційної регіоналізації території України, запропонованих О. Бейдиком, П. Масляком, О. Шаблієм, А. Мокляком, М. Крачилом, І. Родичкіним. Причорноморський (дуже високий рейтинг) об’єднує АР Крим, Одеську, Миколаївську, Херсонську області. Степовий рекреаційний район займає територію з півдня від кордону з Молдовою і на схід до кордону з Росією. У 1989 році географічний факультет Київського державного університету запропонував рекреаційно-кліматичне районування території України, яке налічує шість районів: 1. Західний. 2. Центральний. 3. Східний. 4. Південний. 5. Кримський. 6. Закарпатський. [29] Одещина багата культовими спорудами, переважно ХІХ ст., найцікавіші з яких знаходяться в містах Кілія, Болград, Ізмаїл та селах Нерубайське, Нова та Стара Некрасівка. Парутине); воєнно-історичного музею ім. О.Суворова (м. Очаків). Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф. Решту території займають низовини Малого Полісся (північ Львівської області), які оточують горбисті пасма Розточчя, Опілля, Гологор та Вороняків, а також височина в межиріччі Прута і Дністра (північний схід Чернівецької області). Визначним осередком концентрації біосоціальних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів є Личаківський цвинтар, де останній притулок знайшло багато видатних людей, діячів науки, політики, культури та мистецтва, у тому числі, й іноземців. Величністю відрізняються муровані Домініканський костел ХVІІ ст. у м.Белз, Юріївська церква ХVІІ ст. у Бродах, храми ХІV-ХVІІ ст. та оборонна вежа у Дрогобичі, костели та церкви м.Комарно, комплекс споруд Василіанського монастиря ХVІІ ст. у Крехові та інші. Комплексами монастирських споруд XVIIІ ст., що належать римо- та греко-католицькій конфесіям, відомі Богородчани, Городенка, церквами та костелами ХІV-ХVІ ст.