Загальнотеоретичні основи дослідження конфліктного поводження в сучасній психології. Психологічний аналіз особистісних чинників та методів вирішення конфлікту. Емпіричне дослідження особистісних чинників, що лежать в основі конфліктної поведінки людини.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з предмету «Соціальна психологія» на тему: Основні психологічні чинники поведінки Вступ Актуальність дослідження. На думку психологів, проблематика, повязана з вивченням конфліктів, має право на існування. До проблем виникнення й ефективного вирішення конфліктів, проведення переговорів і пошуку згоди проявляють величезний інтерес не тільки професійні психологи й соціологи, але й політики, керівники, педагоги, соціальні працівники, словом, всі ті, хто у своїй практичній діяльності повязаний із проблемами взаємодії людей. На жаль, весь цей зростаючий інтерес у чималому ступені повязаний і з ростом напруженості в різних сферах соціальної взаємодії, з гострою потребою й різними суспільними структурами, і окремих людей у практичній допомозі в вирішенні конфліктів. У багатьох теоретичних підходах психологічні конфлікти, їх характер і зміст стають пояснювальною основою моделей особистості. Щоб одержати можливість прогнозувати конфліктну поведінку людини в максимально можливому класі можливих ситуацій, психологи прагнуть вимірювати так називані універсальні, або базові, риси (особистісні детермінанти). Якщо не для всіх, то для більшості людей характерне невміння знаходити гідний вихід з конфліктних ситуацій, оскільки ні в школі, ні у Вузі вмінню розвязання конфлікти не навчають. Міжособистісні конфлікти в навчальних закладах закритого типу можуть привести до явища деперсоналізації (почуття втрати власного Я), що, у свою чергу, приводить до внутрішньоособистісних конфліктів, неврозам, шизофренічним розладам. От яку характеристику дають їм А.М. Бандурка, В.А. Друзь: «Співробітники установ закритого типу - часто люди, наділені великими владними повноваженнями, які можуть бути в процесі конфлікту неправильно використані, що приводить до порушення законності; співробітники даних закладів мають у своєму розпорядженні велику різнобічну інформацію, у тому числі й специфічну, котра становить службову або державну таємницю; співробітники закладів закритого типу часто мають у своєму розпорядженні технічні засоби захисту, у тому числі й вогнепальну зброю; діяльність співробітників даної сфери протікає, як правило, в агресивному, несприятливому середовищі, що накладає певний відбиток на їх поведінку». Здійснити науково обґрунтований добір методик для експериментального дослідження особистісних рис, типів конфліктної поведінки курсантів учбових закладів закритого типу. 1. [13] А.Я. Анцупов й А.И. Шипилов пропонують наступне визначення: «Під конфліктом розуміється найбільш гострий спосіб вирішення значимих протиріч, що виникають у процесі взаємодії, що полягає в протидії субєктів конфлікту й звичайно супроводжується негативними емоціями». [4] Б.И. Хасан, один з відомих російських дослідників конфлікту, пропонує наступне розуміння конфлікту: «Конфлікт - це така характеристика взаємодії, у якій не здатні співіснувати в незмінному виді дії взаємодетермінують і взаємозаміняють один одного, вимагаючи для цього спеціальної організації. С.М. Ємельянов виділяє наступні дві ознаки конфлікту: v Конфлікт завжди виникає на основі протилежно спрямованих мотивів і суджень. · Образ конфліктної ситуації - це відображення предмета конфлікту у свідомості субєктів конфліктної взаємодії. Повязані з поверхневими причинами, носять епізодичний характер. С. Мотиви територіальних домагань: історичне минуле етносів; нечіткість демаркації, якщо раніше таких границь не було; повернення на історичну батьківщину раніше депортованого етносу; довільна зміна границь; насильницьке включення території етносу в сусідню державу; розчленовування етносу між різними державами. В.В. Столин, Р. Кеттел, В.М. Мельников, Л.Т. Ямпольский формулюють робоче визначення риси. Психіатр Э. Кречмер, а потім і психолог У. Шелдон проводили паралель між певними психологічними особливостями й типом статури.