Розглядання загального питання індійського походження ромів, приклади лінгвістичних та антропологічних досліджень. Подання у хронологічній послідовності даних про зарубіжних дослідників, які вивчали ромський етнос, з зазначенням їх методів досліджень.
Аннотация к работе
Для дослідження і вивчення ромів, цієї специфічної і загадкової етнічної спільноти, здавна існує окрема ділянка наукового пізнання, яка обєднує такі наукові дисципліни як історія, фізична антропологія, лінгвістика, етнографія та ін. Одним з основоположників Індійської теорії походження ромів, яка послужила поштовхом до їх вивчення можна вважати Генріха Mopica Грельмана, котрому потрапила до рук одна віденська газета 1760 року в якій (що не було до речі дивним на той час, адже на території Священної Римської імперії проживала їх численна кількість) був близьким знайомим з одним малабарцем і виявив, що його мова має багато спільного з ромською. Грельман подає у своїй праці ще й такі: подібність рис обличчя ромів та жителів Індії, існування у ромів індійських назв богів, однакова техніка ковальської справи, широке розповсюдження в Індії одного з головних занять всіх ромів - ворожіння, балакучість ромів і індійців Грельман також відзначає як схожу рису характеру. Також дослідник зазначає, що ромам властиві основні риси нижчих каст населення Індії: «неохайні, шахраї, брехуни, конярі, не мають постійного помешкання та віри тощо» [6]. Закінчивши своє дослідження Піттар дійшов висновку, що дані щодо багатьох етнічних груп в Індії були надто скупі або ж недостовірні, щоб зробити висновок про конкретне походження ромів; сам дослідник визнав, що розбіжності в деяких даних про ромів можуть вказувати на їхнє комплексне походження [9,с.33-34].