Суть, форми та причини інфляції. Розгляд механiзму iнфляцiї та її наслiдків як у соцiальнiй, так i в економiчнiй сферах. Антиінфляційна політика: світовий і вітчизняний досвід. Манiпулювання податками й розмiрами видаткiв бюджету, контроль за цiнами.
Аннотация к работе
У світі немає країни, яка б у другій половині XX ст. тією чи іншою мірою не зазнала б утрат від інфляції. Більшість авторів стверджували, що ціни не обовязково зростають, коли для забезпечення більших обсягів виробництва використовуються додаткові обсяги срібла та золота. І хоч сама по собі кількість грошей не має абсолютно ніякого економічного значення, процес збільшення кількості грошей в обігу може значно впливати на виробництво. Найбільш яскравими представниками доктрини "Гроші стимулюють торгівлю" були так звані паперово-грошові меркантилісти Джон Лоу з його працею "Аналіз грошей та торгівлі" (1705), Якоб Вандермет - "Гроші відповідають всім речам"(1734), єпископ Берклі - "Вопрошающий" (1737), які робили висновок, що повзуча інфляція може сприяти економічному зростанню, припускаючи при цьому наявність постійної ринкової нерівноваги. Протилежні погляди на ці речі можна знайти у Кантільона в "Нарисі про природу торгівлі"(1755), що перевернув грошовий аналіз з голови на ноги, показавши, що вплив зростання кількості грошей на ціни та доходи залежить від способу попадання готівкових грошей в економіку.Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержало в ХХ столітті відразу після першої світової війни. У класичній економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії. На противагу цьому в кейнсіанських теоріях під інфляцією розуміється надмірний попит, причини якого - як на стороні пропозиції, так і попиту: "В разі якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшилася, має місце інфляція".Незалежно від стану грошової сфери товарні ціни можуть підніматися в наслідок змін в динаміці виробничої праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринку, державного регулювання економіки, введення нових податків, зміна конюктури ринку, дія зовнішньо економічних звязків, стихійних лих і т.д. Серед вище згаданих причин росту цін важливо виділити справді інфляційні. Їх підвищення в період буму і змінюється їх падінням в фазах кризи й депресії і знову ростом в фазі пожвавлення. Стихійні лиха не можуть бути причиною інфляційного росту цін. Так, якщо в результаті повені в якій-небудь місцевості зруйновані будівлі, то, очевидно зростуть ціни на будівельні матеріали.Інфляційні процеси в Україні були спричинені їх багатофакторним характером, обєктивними негараздами перехідної економіки, в тому числі значною мірою залежністю від зовнішнього енергопостачання. За даними Кабінету Міністрів України у 1994-1995 рр. інфляція в Україні приблизно на 86% визначалась збільшенням обсягів грошової маси і швидкістю її обігу та на 14% - зниженням обсягів виробництва. Швидке поглиблення інфляції від прихованої до гіперінфляції протягом 1991-1993 рр., було зумовлено, з одного боку, вкрай незадовільною структурою виробництва, його низькою ефективністю, падінням темпів росту, а потім і абсолютних обсягів виробництва, а з іншого - нарощуванням дефіциту державного бюджету із зменшенням надходження доходів та збереженням на попередньому рівні або зростанні державних витрат. Серед факторів інфляції в Україні неможливо не назвати "шок пропозиції" - різке зростання світових цін, зокрема на енергоносії, сировину. Порушення постачання енергоносіїв в Україну, її енергозалежність від зовнішніх надходжень нафти та газу, передусім, з Росії та Туркменістану призвели до зростання цін на енергоресурси (з 1991 по 1994 рр. ціни на нафту зросли у 146 тис. разів, на газ - у 64,2 тис. разів) на внутрішньому ринку та до зростання зовнішньої заборгованості.За формами виявлення розрізняють: - подавлену (приховану) інфляцію - коли знецінення грошей відбувається без відкритого росту цін. Така інфляція є незмінною супутницею планової економіки (в колишньому СРСР в кінці 80-х товарне забезпечення кожного карбованця отриманої зарплати коливалося в межах 40-60 коп., а в 1991 р. товарна конвертованість знизилася до 28 коп.) Основною формою вияву такої інфляції є загострення дефіциту, коли купівельна спроможність грошей падає у звязку з неможливістю придбати потрібні товари. Іншою формою подавленої інфляції є приховане підвищення цін, що виявляється в погіршенні якості товару при незмінній ціні, "вимиванні" товарів дешевого асортименту, продажі старих товарів під новою маркіровкою і відповідно за більш високими цінами. гіперінфляцію - річні темпи приросту цін перевищують 100% Вона веде до астрономічного зростання кількості грошей в обігу і як наслідок катастрофічного зросту цін на товари. За факторними формами інфляції теорія грошей розрізняє такі її види: Інфляція попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, підносячи ціни, щоб зрівноважити пропозицію і попит.Основний розподільчий вплив інфляції виникає через відмінн
План
План
Вступ
1. Суть, форми та причини інфляції
1.1 Поняття інфляції
1.2 Причини інфляції
1.3 Причини інфляційних процесів в Україні
1.4 Види інфляції
2. Соціально-економічні наслідки інфляції
3. Антиінфляційна політика: світовий і вітчизняний досвід