Поняття і структура правової системи, критерії їх об’єднання та класифікації, ознаки та основні елементи. Характеристика різноманітних правових систем: романо-германської, англо-саксонської, релігійно-правової, системи звичаєвого права, соціалістичної.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА На тему: Основні правові системи сучасності Миколаїв - 2011 Вступ Кожне суспільство, кожна держава має своє власне право в залежності від властивих йому характеристик, стану його розвитку, його філософії, ідеології, вірувань і устремлінь. У певному змісті, право того чи іншого конкретного суспільства носить унікальний характер, будучи вираженням освоєної цим суспільством особливої концепції соціального порядку, а також підтвердженням того завдання, що суспільство покладає на право. Різним політичним суспільствам, різним країнам і навіть різним історичним епохам властиві різні державні правові системи зі своїми особливими базовими принципами, юридичними концепціями і категоріями, із своїми особливими побудовами, виконанням і призначенням правових норм. Актуальність теми: Україна, як країна однієї правової системи, переходить в іншу правову систему. Історично склалося так, що у кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості правового менталітету, правової культури, що й обєднується загальним поняттям «правова система». Правова система має істотне значення для характеристики права, стану законодавства, діяльності судів тієї чи іншої конкретної країни. В одних країнах - це ідеї свободи суб’єктів, їх формальної рівності, об’єктивності правосуддя та ін., в інших - теологічні, релігійні початки (наприклад, мусульманські країни), в третіх - соціалістичні, націоналістичні ідеї і т.ін. 5. Взаємодія елементів (компонентів) правової системи суспільства дозволяє виділити п’ять підсистем її функціонування: 1) інституційну - субєктний склад (субєкти права) як такий, що створює систему, чинник усієї правової системи; 2) нормативну (регулятивну) - правові норми і принципи, що регулюють відносини між субєктами права, що обєктивовані та систематизовані в нормативно-правових актах; 3) ідеологічну - праворозуміння кожної людини, її правосвідомість і правова культура, можливість оцінити правове буття і вибрати варіант поведінки - правомірної та неправомірної; 4) функціональну - правотворчість, правореалізація, правозастосування, правове виховання, правовідносини, юридична практика. Прецеденти створюються в Англії тільки вищими судовими інстанціями: Палатою лордів, Судовим комітетом Таємної ради, Апеляційним судом і Високим судом.