Предмет, об’єкт, завдання та напрями досліджень психолінгвістики. Передумови появи та періодизація розвитку даної науки. Дослідження особливостей процесу оволодіння іноземною мовою. Загальне поняття білінгвізму, психолінгвістичні аспекти перекладу.
Аннотация к работе
ДИПЛОМНА РОБОТА Основні поняття та проблеми психолінгвістики ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ1.Специфіка психолінгвістичних досліджень 1.1 Предмет, об’єкт, завдання та напрями досліджень психолінгвістики 1.2 Передумови появи психолінгвістики 1.3 Методи психолінгвістики РОЗДІЛ 2. Проблеми двомовності та перекладу 4.1 Поняття білінгвізму 4.2 Дослідження особливостей процесу оволодіння іноземною мовою 4.3 Психолінгвістичні аспекти перекладу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП У добу стрімкого розвитку інформаційних технологій, глобалізації лінгвосфери та поширення звязків між представниками різних культур актуальною постає проблема інтеграції набутих людством знань із метою створення цілісної картини світу. Однак знання про світ були б неповними, якби люди не вивчали сам засіб їх передачі одне одному. Вивчення мови як засобу міжлюдського спілкування дає змогу побачити й зрозуміти безмежну спадщину знань багатьох поколінь наших предків. XXI століття повинно стати часом не розмежування, вузької спеціалізації тієї або іншої науки, а точкою відліку їх реального полілогу з метою віднаходження шляхів взаєморозуміння, пошуку моментів дотику їхніх наукових парадигм. До цього прагнули багато науковців, серед яких Чарльз Оcгуд, Ноам Хомський, Олександр Лурія, Лев Виготський. Але вона міцно завоювала науковий простір не тільки дякуючи міждисциплінарності, але й новизні підходів і, головне, результативності досліджень. Мета дослідження - дослідити основні поняття та проблеми психолінгвістики. Одним із основних положень психолінгвістики як когнітивної дисципліни є когнітивна обробка інформації, що надходить з органів чуття, яка відбувається на основі сформованих у індивіда ментальних репрезентацій. Основними завданнями психолінгвістики як когнітивної науки є дослідження: - процесів планування мовлення; - механізмів та процесів сприйняття, інтерпретації, розуміння та породження мовлення; - структури та системи представлення знань індивіда та стратегії їх використання для когнітивної обробки дискурсу; - механізми засвоєння та оволодіння мовою в ході розвитку дитини; - проблеми білінгвізму, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою. В основу цієї роботи покладено шляхи вирішення проблем вітчизняної психології, що йдуть від Л. С. Виготського за допомогою експериментального інструментарію Ч. Осгуда (семантичні простори) та Дж. Етнопсихолінгвістика як галузь мовознавчої науки виникла на межі психолінгвістики, етнолінгвістики, етнопсихології та етнології. Оскільки інформація передається знаками вербальними та невербальними, а в її обробці задіяні всі психічні процеси відображення, то когнітивна обробка дискурсу постала у фокусі уваги, насамперед, лінгвістів та психологів. Цей, в термінах Ч. Осгуда, код і є знання, які дозволяють, з одного боку, породжувати висловлювання, а з іншого, - розуміти думки, що виражені засобами мови. Оскільки в основі такої моделі є положення про інтеракцію різних видів знань та стратегій їх обробки, лінгвістика вже не володіє монополією на конструювання загальної мовної моделі. Ще до недавнього часу панувала думка Дж. Міллера про різні цілі, які переслідують психологи й лінгвісти.