Початок статистичної практики. Основні статистичні методи. Історія розвитоку математичної статистики. Сучасний стан математичної статистики. Методи педагогічних досліджень. Проблеми математичної статистики в Україні. Перспектива розвитку статистики.
Аннотация к работе
Слово «статистика» походить від латинського status - стан справ. У науку термін «статистика» ввів німецький учений Готфрід Ахенвалль в 1746 році, запропонувавши замінити назву курсу «Державознавство» , що викладалося в університетах Німеччини, на «Статистику», поклавши тим самим початок розвитку статистики як науки й навчальної дисципліни. Спершу статистика мала наскрізь практичний характер; з XIX ст. статистика поступово здобуває солідну наукову основу, коли почалося впорядкування і вдосконалення статистичних методів. Статистика поділяється за своїм змістом на демографічну, економічну, фінансову, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо; математична статистика вивчає математичні методи систематизації, обробки й використання статистичних даних для наукових і практичних висновків. Наприклад, до 1792 року належить визначення: «статистика описує стан держави в цей час або в деякий відомий момент у минулому».Метод статистики (статистична методологія)-це сукупність прийомів, користуючись якими статистика досліджує свій предмет. Метод статистики включає в себе три групи методів: метод масових спостережень, метод угруповань, метод узагальнюючих показників. Статистичне дослідження проходить в три етапи: 1) На першому етапі за допомогою методу масових спостережень збирають первинні статистичні дані. Основний зміст цього етапу полягає в отриманні даних, що характеризують кожну одиницю спостереження. 3) На третьому етапі отримані зведені дані аналізуються методом узагальнюючих показників (абсолютні , відносні і середні величини, показники варіації, індексні системи, методи математичної статистики, табличний метод, графічний метод та ін) Основний зміст цього етапу полягає у виявленні взаємозвязків явищ, визначенні закономірностей їх розвитку та здійсненні прогнозних оцінок.Крім того, розвиток математичної статистики був обумовлений необхідністю обробляти дані, які зібралися до того часу в області керування державою: демографії, охороні здоровя, торгівлі й інших галузях господарської діяльності. Першим, хто вдало обєднав методи антропології і соціальної статистики з досягненнями в області теорії ймовірностей і математичної статистики, був бельгійський статистик Л. Багато вчених задовго до Стьюдента використовували співвідношення, яке тепер має його імя, але без урахування обсягу вибірок (числа ступенів свободи) і співвідносили отриманий результат з таблицями стандартного нормального розподілу (аналог критерію Стьюдента для нескінченного числа ступенів свободи), користуючись при цьому різними застереженнями під час інтерпретації результатів. Стисло основну розбіжність у підходах можна було б охарактеризувати в такий спосіб: прихильники класичного підходу єдино можливою вважають частотну інтерпретацію імовірності (тому такий підхід називають ще «frequentist school»), суть їхнього підходу полягає в тому, що вони починають вирішення задачі з вибору моделі і перевіряють, чи може дана модель «пояснити» отримані (чи ще більш «екстремальні») дані. Відмінність байєсівського підходу полягає в тому, що до того, як будуть отримані дані, статистик розглядає ступінь своєї довіри до різних можливих моделей і представляє їх у вигляді ймовірностей (апріорні імовірності).Інтенсивний розвиток науково-технічного процесу, посилення дії математизації сучасної науки викликає необхідність значного підвищення якості наукових досліджень та здійснення кардинальних змін в організації і в експертизі результатів наукових досліджень, особливо в гуманітарній галузі, найбільш слабким аспектом яких до сьогодні залишається їх методологічна невідповідність, зокрема некомпетентне використання засобів математичної статистики для підтвердження вірогідності здобутих результатів. Математичною статистикою називається наука, що займається розробкою методів отримання, опису і обробки експериментальних даних з метою вивчення закономірностей випадкових масових явищ. В будь-якому дослідженні обєктивність результатів залежить від точності виміру явищ, їх аналізу і обробки. Починаючи з ХІХ століття, соціальні дослідження ще не передбачали вивчення сутності педагогічних явищ і процесів, але уже на той час можна було говорити про поступове зближення двох наук. Учені, які проводили педагогічні дослідження, спостереження і експерименти у своїх працях застосовували розрахунок відносних частот, наочне представлення даних за допомогою таблиць і графіків.Проте характер поведінки попиту на іноземних та українському ринках сильно відрізняються, так як Україна - молода країна з перехідною економікою, для якої характерні значні коливання економічних процесів загалом та попиту зокрема, «коротка економічна історія»,також необхідно враховувати ускладнення ситуації у звязку зі Світовою економічною кризою. Тому вважливим завданням вважаємо розглянути специфіку методів математичної статистики та зробити висновки про можливість їх застосування для прогнозування розвитку ринку логістичних послуг в Україні в сучасних умовах. До сьогодні не існує однозначного рішення щодо кл