Опис існуючих наукових підходів до розуміння сутності феномену ескапізму. Характеристика підстав і способів його класифікації в сучасному гуманітарному дискурсі. Аналіз важливості культурологічного дослідження проблеми ескапізму як культурної універсалії.
Аннотация к работе
Акцентується на неоднозначності інтерпретацій ескапізму в гуманітарних науках, які визначають його здебільшого негативно й інструментально: спосіб адаптації, відчуження, соціальна девіація, психічний розлад. Акцентируется на неоднозначности интерпретаций эскапизма в гуманитарных науках, которые определяют в основном негативно и инструментально: способ адаптации, отчуждение, социальная девиация, психическое расстройство. Слово «ескапізм» походить від англійського дієслова «to escape» - тікати, уникати, рятуватися, вислизати, основою якого є, у свою чергу, старофранцузьке «eschaper», сформоване на базі середньовічних латинських складових: «ex» - тобто «з» та «cappa» - «плащ». Толкієна «Про чарівні казки», в якому автор трактує ескапізм як виправданий акт «втечі» від сучасності у світ пригодницької літератури і навіть уважає таку втечу подвигом. Ескапізм і симуляція в нашому медіа-світі» (1966 р.), де автор намагається трактувати сутність ескапізму доволі широко, як різноманітні культурні та психологічні явища й пов’язує його розвиток із поширенням медіакультури: «Коли ми говоримо про «ескапістські» види діяльності, ми можемо зазначити, що деякі з них збігаються зі звичайними видами діяльності, - прогулянками, приготуванням їжі, сном.