Формування грошової системи в генетичній єдності вагових, лічильних одиниць. Характеристика грошових номіналів Київської Русі. Особливості "безмонетного періоду". Уніфікація грошової системи після Люблінської унії. Створення української грошової одиниці.Ф
Аннотация к работе
Якщо назва широко відомої вагової, грошово-вагової та грошово-лічильної одиниці Київської Русі та наступних державних утворень, до складу яких входили українські землі, гривни(гривні), з самого початку вважалася найбільш вдалою для більшого, основного номіналу національної грошової системи, то назви можливих розмінних номіналів викликали дискусії. Будучи одним із основних елементів товарообміну, мірою вартості ще в домонетному обігу, хутро, поруч з монетами, залишилося товаро - грошима і в пізніші часи. А у Києві в 1499 році за право торгівлі харчовими продуктами треба було заплатити податок-куницю, що в монеті дорівнювало 12 грошам: ‘’тот маєт дати осьмнику(уряднику воєводи у торгових і торгово-судових справах) куницу дванацять грошей’’. За винятком дуже обмеженної емісії за Казиміра ІІІ (1333-1370 роки), до 1526 року у Польщі не карбувалися монети номіналом у гріш - основної монетно-грошової одиниці єввропейских країн ХІІІ - XV століть. Монетами ж цієї системи були 6 грошів, 3 гроші, гріш, напівгріш, солід-1/3 гроша і денарій - 1/8 гроша.