Молодь як специфічна соціально-демографічна група суспільства. Основні напрямки державної молодіжної політики в Україні в освітній, соціальній, політичній, економічній сферах. Створення умов для самовизначення, інтелектуального та фізичного розвитку.
Аннотация к работе
Це обумовлено, передусім, рядом обєктивних обставин, серед яких основні це: молодь, яка є достатньо великою суспільно-демографічною групою, посідає важливе місце у народногосподарському виробництві як єдине джерело поповнення трудових ресурсів; молодь є головним носієм інтелектуального та фізичного потенціалу свого народу. До основних функцій державної молодіжної політики належать: створення гарантованих соціально-економічних, політичних та інших необхідних стартових умов для молоді; реалізація проблем, інтересів та запитів молоді, враховуючи аналогічні інтереси інших соціальних груп суспільства; координація зусиль усіх державних органів, організацій, рухів, різних соціальних інститутів суспільства по забезпеченню умов для розвитку і самореалізації молоді. Головні напрямки реалізації державної молодіжної політики в Україні випливають із основних сфер життєдіяльності молоді - соціально-політичної, соціально-економічної, освітньо-культурної: розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для отримання молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки; забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства; запобігання безробіттю, забезпечення зайнятості молоді; встановлення для випускників шкіл, профтехучилищ, технікумів, В 113, а також військовослужбовців, звільнених у запас, певних гарантій та можливостей для працевлаштування (це може бути щось на зразок права на перше робоче місце чи бронювання певної кількості робочих місць на виробництві); стимулювання підприємств і організацій, що спрямовують матеріальні і грошові ресурси па спеціальні молодіжні програми і проекти, па забезпечення зайнятості молоді, на створення і організацію діяльності молодіжних організацій, які дбають про надання допомоги молодим; розвиток нових форм трудової участі молоді у виробництві (створення економічних центрів, кооперативних, орендних підприємств тощо, визначення певних пільг при їх оподаткуванні. Введення додаткових пільг стосовно підтримки молодої сімї, стимулювання дітонародження та виховання дітей; реалізація заходів, що забезпечують гарантований прожитковий мінімум молодої людини; розробка та встановлення системи пільгового довгострокового кредитування молоді з метою забезпечення її потреби, придбання житла, товарів першочергового вжитку, будівництва житла; введення для певних категорій молоді, за досвідом інших країн, так званих "молодіжних карток", що дають пільги па користування транспортом, закладами культури і спорту, інші послуги; використання зарубіжного і поширення вітчизняного досвіду щодо створення спеціальних фондів для молодих сімей із залученням можливостей місцевих бюджетів, підприємств, громадських організацій; підтримка соціально незахищених категорій молоді.