Зовнішня політика Фінляндської Республіки на сучасному етапі. Співпраця країн Північної Ради та Балтійського моря. Діяльність Фінляндії в Європейському Союзі, відносини країни з Російською Федерацією, Китаєм та Сполученими Штатами Америки, Україною.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Факультет міжнародних відносин Кафедра міжнародних відносин та дипломатичної служби ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ФІНЛЯНДСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ (бакалаврська робота) Спеціальність 6.030201 - Міжнародні відносини Зміст Вступ Розділ 1. Формування пріоритетів зовнішньої політики Фінляндії 1.1 Передумови формування зовнішньої політики Фінляндської Республіки в 90-х р. ХХ ст. 1.2 Пріоритети зовнішньої політики Фінляндської Республіки на сучасному етапі 1.3 Особливості формування зовнішньополітичного курсу Фінляндії 1.4 Установчі документи напрямів зовнішньої політики Фінляндської Республіки Розділ 2. Регіональний вимір зовнішньої політики Фінляндії 2.1 Співпраця країн Північної Ради та Балтійського моря 2.2 Фінляндська Республіка у співробітництві «Північного виміру» Розділ 3. Роль і місце Фінляндської Республіки в сучасному світі 3.1 Діяльність Фінляндії в Європейському Союзі 3.2 Відносини Фінляндії з Російською Федерацією, Китайською Народною Республікою та Сполученими Штатами Америки 3.3 Фінсько-українські відносини Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Загальні вимоги під час роботи з персональним комп’ютером 4.2 Колективні та індивідуальні засоби і заходи захисту від шкідливого впливу виробничих чинників на здоров’я людини Висновки Список використаних джерел та літератури Додаток Вступ Фінляндська Республіка є впливовим актором міжнародних відносин як у Європі, так і загалом у світі. Із вступом до Європейського Союзу в 1995, Фінляндія швидко інтегрувалась в європейське життя, та підтвердила свій статус демократичної і високорозвиненої держави. Її діяльність стає все більш помітною і надто у сфері співпраці між країнами. Україна на сьогодні немає пріоритетного значення в зовнішній політиці Фінляндії, проте обидві країни намагаються зміцнити двосторонні відносини. Метою бакалаврської роботи є проаналізувати основні чинники і особливості процесу формування зовнішньополітичного курсу Фінляндскьої Республіки, а також дослідити регіональну і міжнародну співпрацю країни на сучаному етапі. Зазначена мета бакалаврського дослідження передбачає вирішення наступних завдань: · проаналізувати етапи становлення Фінляндії як держави-члена Європейського Союзу; · вивчити процес прийняття зовнішньополітичних рішень; · виокремити головні напрями зовнішньої політики; · дослідити стратегію діючого уряду Фінляндської Республіки; · висвітлити стратегію Міністерства зовнішніх справ Фінляндії; · проаналізувати співпрацю між країнами Північної Євпропи та Балтійського моря; · виокремити головні галузі співпраці Фінляндії з Росією, США та Китаєм; · вислітлити механізми двосторонньої співпраці між Фінляндією та Україною. Оскільки країна зацікавлена в покращенні співпраці між країнами Північної Європи і країнами Балтійського моря, заради «синергічного» розвитку країн регіона. Джерельною базою для дослідження були офіційні звіти та довідки, які надає міністерство закордонних справ, уряд та парламент Фінляндії. Головною причиною для таких змін був розпад СРСР, а також зміна зовнішньополітичного вектору Фінляндії. Поштовхом для цього процесу стала заява Швеції про вступ до ЄС в липні 1991 року. Зустріч Європейської Ради відбулася на острові Корфу 24-25 червня 1994 р. Одним з питань порядку денного засідання Європейської Ради було підписання акту для вступ до ЄС Австрії, Фінляндії та Швеції. За часів «холодної війни» Фінляндія утримувалася від яких-або контактів з НАТО і країнами Варшавського договору. З тієї ж причини Фінляндія всіляко підтримує діяльність ООН в якості єдиного легітимного, глобального і багатостороннього форуму. Парламент Фінляндії грає більш важливу роль у прийнятті рішень на рівні ЄС у порівнянні з парламентами інших країн-членів ЄС. До того ж, Фінляндська Республіка не застосовує специфічних обмежувальних заходів доступу іноземних товарів на свій ринок, окрім тих, що передбачені в рамках функціонування нормативно-правової бази СОТ та відповідних регулятивних документів Європейської комісії (ЄК). Ці два регіональні утворення було утворено в Північно-Балтійському співробітництві (NB8). Для полегшення офіційної співпраці між ними північних країнах створили дві організації: Північний рада для міжпарламентського співробітництва, а також Раду Міністрів Північних Країн для міжурядового співробітництва.