Аналіз складнопідрядних речень зі сполукою вказівного займенника та опорного слова або його аналогом, що виражають відношення ідентифікації. Вивчення синтаксичних одиниць з урахуванням структурно-семантичного, комунікативного та прагматичного рівнів.
Аннотация к работе
Явище ідентифікації на різних рівнях мовної системи стало предметом особливого зацікавлення науковців з розвитком синтаксичної науки, накопиченням нових наукових даних про різні сторони речення, усвідомлення незвичайної складності цієї одиниці, у концептуальний апарат якої поступово увійшли такі поняття, як комунікативна установка мовця, його інтенції, фонд знань співрозмовників, комунікативна організація висловлювання, ставлення до контексту тощо. Це пояснюється тим, що у лінгвістиці поняття ідентифікації тісно повязують із тотожністю, про що свідчить різнотлумачення значення слова ідентифікація. Отже, у тлумачних словниках натрапляємо на таку паралель, як ідентифікація = тотожність, ідентифікація = ідентичність і тотожність = ідентичність. Хоча в романо-германському семантичному полі українські відповідники «тотожність» та «ідентифікація» є синонімами, однак наприкінці 40-х - початку 50-х років ХХ століття слово ідентифікація було вилучено з ужитку внаслідок боротьби із західним упливом на науку. Для розуміння сутності поняття identitas (тотожність - ідентифікація) звернімося до таких наук, як філософія та логіка.