Кейнсіанська та неокейнсіанська моделі державного регулювання сукупного попиту. Монополістичні тенденції в економіці. Проблеми досягнення рівноваги попиту і пропозиції. Підтримання високого рівня зайнятості населення, методи боротьби з інфляцією.
Аннотация к работе
Першим серед західних економістів неможливість досягнення економічної рівноваги за допомогою ринкових важелів і навіть неспроможність існування капіталізму без широкомасштабного втручання держави усвідомив Дж. Кейнс. Він вважав, що розширення функцій уряду - єдиний практичний засіб уникнути цілковитої руйнації існуючих економічних форм, а також засіб спонукання до інвестування і координації схильності до споживання. Крім проблеми досягнення рівноваги попиту і пропозиції в масштабі національної економіки, Кейнс прагнув зясувати питання встановлення рівноваги між попитом і пропозицією у сфері зайнятості. Оскільки інвестиції, у свою чергу, залежать від рівня відсотка й очікуваних прибутків, то державі слід регулювати інвестиційний попит через бюджетно-фінансову та грошово-кредитну політику. Так, в період найглибшої за всю історію США кризи 1929-1933 pp. уряд за рекомендаціями Кейнса збільшив витрати на громадські роботи (будівництво доріг, гребель, мостів та ін.), виплати безробітним тощо і у такий спосіб створив додатковий платоспроможний попит (або «ефективний попит») на нові товари і послуги, оскільки спрямування інвестицій на виробництво традиційних товарів в умовах їх надвиробництва ще більше поглибило б економічну кризу.