Трансформація доктринального змісту протестантизму в п"ятидесятництво, його еклезіологія та значення у світовому релігієзнавстві. Поява вчення Ч. Пархама, В. Сеймура та руху пробудження. Соціокультурна концепція п"ятидесятницького руху ранньої доби.
Аннотация к работе
Радянська історіографія не змогла дати обєктивну оцінку пятидесятництву Її носії вказували на класову сутність цього руху, а також прагнули довести шкідливість його віронавчальних особливостей для суспільства [13]. Зясовуючи основні складові становлення пятидесятництва, перш за все, варто зазначити, що його представники в основному дотримуються позицій християнського фундаменталізму Специфікою доктринального змісту руху є наголос на прагненні отримати хрещення Святим Духом з ознакою говоріння іншими мовами. Також дехто з істориків та теологів відносить до особливостей пятидесятницької доктрини вчення та практику зцілення, що широко застосовується в русі хрещених Духом Святим як демонстрація Божого прояву в сучасній церкві [15]. Дейтон наголошує на важливості для зародження пятидесятництва як богословських трансформацій у межах веслеянського руху святості, що зосереджував увагу на перфекціоністському аспекті хрещення Духом Святим, так і на значенні Кесвікського руху, який навчав про хрещення Духом як фактор отримання християнином духовної сили [5, p. Після 1910 р., коли загальний настрій пробудження було втрачено, есхатологічний вимір і з ним повязане вчення (насамперед, ксенолалія й розуміння сповнених Духом Святим як запечатаної Нареченої Христа) поступається місцем канонізації вчення про говоріння на мовах як початкове свідчення хрещення Духом Святим.Аналіз сучасних теологічних уявлень про генезу пятидесятництва дозволяє зробити загальний висновок, що суттєве різноманіття було характерним для пятидесятництва з самого початку існування цього руху Це дозволяє краще зрозуміти ідентичність пятидесятницького руху як сутністно різноманітного та відкритого до трансформацій, інкультурацій, духовних оновлень. В історико-теологічних дослідженнях витоків та ранніх етапів розвитку пятидесятницького руху склалося декілька підходів, які намагаються пояснити його зародження та стрімкий розвиток. Актуалізація різноманітних аспектів у процесі генези руху засвідчує його строкатість, багатобарвність та укоріненість не лише в теологічній чи місіональній, а й соціокультурній реальності.