Характеристика еволюції статевого розмноження. Аналіз роздільностатевих та гермафродитних організмів. Особливість сперматогенезу і овоґенезу. Біологічне значення процесу запліднення. Зміст основних форм мейозу. Зміни генетичного апарату при мутаціях.
Аннотация к работе
Розмноження - одна з основних властивостей живих організмів, що забезпечує безперервність і спадкоємність життя.[1] У ході еволюції у різних груп організмів сформувалися - у багатьох випадках незалежно - різні шляхи і стратегії розмноження, і той факт, що ці групи вижили і існують, доводить ефективність різних способів здійснення даного процесу.[2] Між ними існує принципова різниця, яка полягає в тому, що при безстатевому розмноженні нове покоління бере початок лише від однієї батьківської особини, причому джерелом утворення нового покоління є соматичні (вегетативні) клітини.Нащадки, що утворюються внаслідок статевого розмноження генетично відмінні від кожного з батьків, оскільки в них проявляються ознаки як батьківського, так і материнського організму. Статеве розмноження сприяє генетичній різноманітності особин виду, забезпечує швидке пристосування виду до змінних умов існування та освоєння нових екологічних ніш. У природі статеве розмноження здійснюється у формах конюгації або копуляції: - конюгація (від лат. conjugatio - поєднання) - це загальна назва кількох форм статевого процесу, відомих у бактерій, водоростей, грибів, деяких найпростіших (інфузорій). Під час конюгації бактерій за умови тимчасового контакту дві клітини обмінюються фрагментами своїх молекул ДНК через цитоплазматичний місток. Біологічне значення конюгації полягає в обміні спадковим матеріалом між особинами, що сприяє комбінативній мінливості (спадкова мінливість підвищується завдяки утворенню нових комбінацій хромосом).Статеві клітини (мал.4, 5, 6) виконують функцію передачі спадкової інформації від особин батьківського покоління нащадкам. Порівняно з нестатевими (соматичними) клітинами вони мають половинний (як правило, гаплоїдний) набір хромосом, що забезпечує при їхньому злитті відтворення в заплідненій яйцеклітині типового для організмів набору хромосом (диплоїдного). Яйцеклітини відрізняються від сперматозоїдів більшими розмірами, оскільки здебільшого містять запас поживних речовин, потрібних для розвитку зародка, та можуть бути вкриті різноманітними оболонками: наприклад, у птахів яйцеклітина додатково вкрита товстою білковою оболонкою, двома тоненькими підшкаралупними, твердою вапняковою шкаралупою і зовнішнім тоненьким кутикулярним шаром. Розміри яйцеклітини залежать від кількості запасних поживних речовин в її цитоплазмі, наприклад, у плацентарних ссавців, зародок яких дістає поживні речовини від материнського організму через плаценту, розміри яйцеклітини (без оболонки) варіюють від 50 мкм (у полівки) до 180 мкм (у вівці), діаметр яйцеклітини людини становить 90 мкм. Якщо в цитоплазмі яйцеклітини накопичується значний запас поживних речовин (жовток), її розміри (без оболонок) можуть досягати кількох сантиметрів: 50-70 мм (в акули), 80 мм (у страуса), 290 мм (оселедцева акула).[6]В статевому процесі у тварин, як правило, беруть участь дві особини, у яких в особливих статевих органах утворюються статеві клітини - чоловічі та жіночі. Тварини, які мають тільки один тип статевих залоз (сімяники або яєчники) й утворюють лише один вид статевих клітин, називають роздільностатевими. Особини різних статей тварин можуть бути зовнішньо схожі (більшість медуз, багатощетинкові черви, двостулкові молюски тощо), однак у багатьох видів вони різняться між собою. Вторинні статеві ознаки - сукупність особливостей, за якими, крім власне статевих органів, відрізняються особини різних статей. їхній розвиток зумовлений впливом статевих гормонів.Сперматогенез - розвиток сперматозоїда відбувається в чоловічих статевих залозах і може бути поділений на ряд фаз (періодів). Під час першої фази відбувається розмноження клітин, що мають назву сперматогоній. У другій фазі - росту, у клітин, що вже називаються сперматоцитами першого порядку, збільшується кількість цитоплазми і розміри ядра . В цей час відбуваються й інші зміни клітини, що визначають перехід сперматоцитів першого порядку у фазу дозрівання. Врезультаті першого мейотичного поділу утворюються сперматоцити другого порядку, а під час другого поділу - сперматиди.Запліднення - процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням заплідненої яйцеклітини (зиготи), яка дає початок новому організму. Зовнішнє запліднення, яке відбувається поза статевою системою самки, характерне переважно для мешканців водойм (багатощетинкові черви, двостулкові молюски, річковий рак, голкошкірі, ланцетники, кісткові риби, земноводні), а також деяких наземних тварин (дощові черви, деякі павукоподібні тощо). Внутрішнє запліднення, яке відбувається в статевих шляхах самки, притаманне більшості наземних тварин (плоскі, круглі черви, черевоногі молюски, комахи, багатоніжки, плазуни, птахи, ссавці), а також деяким мешканцям водойм (деякі ракоподібні, хрящові риби тощо). У результаті активації, спричиненої контактом акросоми сперматозоїда та оболонки яйцеклітини, яйцеклітина переходить зі стану спокою до розвитку. При цьому властивості оболонок змінюються і сперматозоїд потрапляє всередину яйцеклітини, після чого оболо