Застосування формальних методів аналізу даних. Роль комп’ютера у процесі розгляду інформації. Розвиток прикладних статистичних методик, направлених на дослідження природи опрацьовуваних показників із позицій визначення їхньої реальності і системності.
Аннотация к работе
Оптимальні принципи аналізу даних черпаються з математичної статистики (головним чином теорії статистичних рішень, теорії оцінок і теорії ігор).У вітчизняній літературі «аналіз даних» часто синонімічний терміну «прикладна статистика», що підкреслює практичну спрямованість відповідних методів обробки даних. Застосування формальних методів аналізу даних (або прикладної статистики) не дає належного результату, якщо не розібратися з тим, як і які дані можна і потрібно вводити в обробку, для чого потрібен результат і що з ним можна, а чого не можна робити. Але «наївність» в інформатиці, аналізі даних, обчислювальній статистиці (тобто в областях їх некомпетентності) аж ніяк не означає відсутності в такого користувача знань в інших областях, і він, як правило, є професіоналом у своїй предметній області (економіці, фізиці, медицині, соціології і т. п.) і має глибокі знання про природу тих даних, які він хоче опрацьовувати. Є також методи, аналогічні базовим, що дають приблизно такі ж результати в більшості практичних ситуацій і відрізняються від них у деталях, та методи для «витончених» і «ідеальних» даних, що звичайно не можуть застосовуватися на практиці через відсутність необхідних умов, але дозволяють фахівцю з аналізу даних оцінювати шляхом зіставлення структуру вихідних даних. Таким чином, у даний час починаються спроби ліквідувати розрив між даними формальними і даними реальними за допомогою наведення додаткових звязків між дійсністю і формалізмом машинної обробки.Кінцевою метою аналізу даних є одержання інформації, на основі якої можуть прийматися правильні рішення. Виходячи з цілі, визначається форма представлення даних, які необхідно піддати аналізу. Одна з типових помилок дослідників полягає в тому, що спочатку збираються дані, а потім починають формулюватися завдання щодо їх обробки. Типовою формою представлення даних є таблиця «обєкт-ознака», у яку заносяться значення ознак (властивостей), що характеризують кожний досліджуваний обєкт. Виділити їх - завдання фахівця предметної області; ніхто інший, включаючи фахівця з аналізу даних, цього зробити не може.