На основі архівних матеріалів розкриття економічних та суспільних передумов стрімкого розвитку "Торгсину" в Україні. Оцінка структури мережі та динаміки її розвитку, висвітлення процесу та обставин розформування Київської обласної контори "Торгсин".
Аннотация к работе
У квітні 1933 р. у Києві було відкрито 4 магазини та 14 кіосків, по області існувало по одному торгівельному закладу у Житомирі, Володарську, Радомишлі, Златополі, Смілій, Каневі, Золотоноші, Звенигородці, Городищі, Погребищі, Монастирищі, Корсуні, Таращі, Сквирі, Фастові, Малині, Олевську та Овручі. Загалом на квітень 1933 р. по Київській області налічувалось 54 торгівельні одиниці «Торгсину», а у червні 1933 р., Київська обласна контора «Торгсину» мала 18 відділень. Вже з середини 1933 року Київська обласна контора була найбільшою за кількістю торгівельних одиниць мережі «Торгсин», порівняно з іншими областями УСРР. Безпосередньо у Києві існувало девять основних торгівельних закладів, до яких входили підзвітні їм одиниці: магазин № 1 (Радянська площа, 2 і 3): складався з двох торгівельних точок - продмаг (основна), бакалійно-гастрономічний магазин (підлегла); магазин № 2 (Червоноармійська, 34 і Троїцький ринок): налічував три торгівельні одиниці - основною був продуктовий магазин, також сюди входили бакалія та м’ ясний кіоск; магазин № 3 (Бессарабська площа) був найбільшим: включав у себе універмаг та цілий ряд підзвітних точок - два бакалійно-гастрономічні магазини, два кіоски сипучих виробів, по одному рибному та м’ ясному кіоску та чотири бакалійно-гастрономічні кіоски. Воровського, 20) являв собою одну велику торгівельну одиницю - універмаг; магазин № 8 знаходився на Сінному базарі, налічував дві торгівельні одиниці - продуктовий магазин та мясний кіоск; магазин № 9 (Сталінка і Володимирський базар) також складався з двох торгівельних точок - продмагу та кіоску.