Основні етапи роботи з джерелами особистісної інформації у процесі розкриття та розслідування злочинів - Автореферат

На сучасному етапі розвитку України спостерігається певна нестабільність соціально-економічної ситуації Це, безумовно, знаходить відображення у динаміці злочинної діяльності Таке становище у країні поставило перед наукою, законодавчим органом - Верховною Радою України та органами, які застосовують правові норми, завдання щодо розробки та реалізації нових підходів до боротьби зі злочинністю, впровадження у практику розкриття та розслідування злочинів прогресивних методів. Вона визначила необхідність перегляду низки положень національного кримінально-процесуального законодавства, вдосконалення процедури розкриття та розслідування злочинів під кутом зору забезпечення реалізації основного принципу правової держави, згідно з яким людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обовязком держави. Залучаючи її до процесу розкриття та розслідування злочинів, необхідно вживати заходів для запобігання їх порушенню Це вимагає розробки та реалізації тактичних прийомів, що забезпечують отримання обєктивної та достовірної інформації про обставини вчинення злочину. інформація злочин розслідування криміналістичний Робота, спрямована на отримання інформації від особи, вимагає значних затрат часу та зусиль, проте неналежна правова регламентація окремих аспектів діяльності органів та посадових осіб, уповноважених на розкриття та розслідування злочинів, недостатність необхідних наукових рекомендацій щодо провадження окремих процесуальних та непроцесуальних дій, відсутність практичного досвіду певної частини слідчих, працівників оперативних підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також завантаженість органів досудового слідства, дізнання та суду перешкоджає ефективній роботі у вказаному напрямі. Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення наступних основних завдань: 1) на основі норм чинного законодавства та праць науковців - процесуалістів і криміналістів уточнити поняття джерела особистісної інформації; 2) дослідити положення криміналістики щодо процесу виникнення ідеальних слідів як результату відображення події злочину у свідомості особи; 3) зясувати відмінності у критеріях класифікації джерел особистісної інформації, що використовуються теорією доказування, криміналістичною кібернетикою та теорією відображення; 4) встановити особливості окремих різновидів джерел особистісної інформації як за їх процесуальним статусом, так і специфікою сприйняття обставин вчинення злочину; 5) на основі узагальнення практики діяльності органів дізнання, слідства та суду визначити основні етапи роботи з джерелами особистісної інформації у процесі розкриття та розслідування злочинів; 6) зясувати основні способи та проблеми отримання від осіб інформації про подію злочину шляхом змістовного та статистичного аналізу результатів опитування практичних працівників; 7) визначити можливості окремих вербальних та невербальних способів отримання фактичних даних; 8) обґрунтувати доцільність регламентації у кримінально-процесуальному законодавстві окремих непроцесуальних способів отримання інформації; 9) запропонувати найбільш значущі способи використання спеціальних знань для встановлення здатності особи повідомляти повну та достовірну інформацію про обставини злочину; 10) внести пропозиції щодо способів підвищення ефективності оцінки особистісної інформації та джерел, з яких вона отримуєтьсяРозділ 1 “Джерела особистісної інформації” складається з двох підрозділів, присвячений дослідженню основних підходів до розуміння джерел особистісної інформації та критеріїв їх класифікації. “Поняття джерел особистісної інформації” здійснюється аналіз історичного розвитку поняття “особисті докази”, сучасне його розуміння, проводиться відмежування джерел особистісної інформації від джерел речової інформації з вказівкою на їх особливості. Класифікація, в основу якої покладено процесуальний статус особи, не завжди враховує ці особливості, оскільки він визначає коло прав і обовязків учасників кримінально-процесуальних правовідносин і не завжди відображає особливості інформаційних процесів, які впливають на характер та зміст відомостей, що отримуються від осіб. Розділ 2 “Основні етапи роботи і джерелами особистісної інформації у досудовому розслідуванні” складається з чотирьох підрозділів та присвячений дослідженню діяльності субєктів, уповноважених на розкриття та розслідування злочину, щодо роботи з джерелами особистісної інформації на кожному з її етапів. Джерело особистісної інформації визнається встановленим, якщо: 1) у ньому міститься значуща для розкриття та розслідування інформація; 2) воно відоме субєкту, який здійснює розкриття та розслідування злочину (слідчому, прокурору, дізнавачу) або ж судовий розгляд кримінальної справи (судді); 3) щодо особи не винесено рішення про визнання її нездатною адекватно сприймати обставини події злочину та повідомляти про неї достовірну інформацію; 4) фактич

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ