Антропогенна трансформація первинних степових екосистем і фактори, що вплинули на динаміку даного процесу. Кореляція біокліматичних особливостей регіону як арени формування мозаїчних агроценотичних компелексів змішаного природно-агрогенного генезису.
Аннотация к работе
В результаті дослідження степової зони Північно-Західного Причорноморя простежується кореляція біокліматичних особливостей регіону, як арени формування мозаїчних агроценотичних компелексів змішаного природно-агрогенного генезису. Так, саме в Північно-Західному Причорноморї відбувається фронтальний контакт потужного атлантико-середземноморського кліматичного комплексу з суто континентальним кліматичним центром східно-євразійської степової смуги. У наявний час, на фоні екологічних, ландшафтних і кліматичних змін, які набули свого розвитку в регіоні впродовж останнього півстоліття, виникла необхідність перегляду зонального поділу території Причорноморської низини та самих принципів її межування. Так, біокліматичне районування її окремих місцевостей раніше базувалось на грунтово-фітоценотичній диференціації, яка чітко відповідала локально - кліматичним умовам [6] Але, потужна трансформація зонального степу в суцільний агроландшафт елімінує успіх зонування цієї території за ознаками первинно-степових фітоценозів, тож метою даної роботи обрано вивчення біокліматичних параметрів Північно-Західного Причорноморя в другій половинні ХХ сторіччя. На північ від неї, у межах суходільного масиву Причорноморської низини, розташована смуга суто степової, рівнинно-чорноземної зони (3), яка поступово переходить у північно-степову (2) з пересічними висотами на межі 80-170 м.Згідно результатів виконаного дослідження, за останні півсторіччя в степовій зоні Північно-Західного Причорноморя регіоні мають місце виражені кліматичні зміни - середньорічні температури зросли в середньому на 1,0-1,2°С, а річні суми опадів загалом зменшились на 25-40 мм, що в цілому підтверджують загальні дані щодо зростання посушливості клімату півдня України в другій половині ХХ століття. Найбільш виражені ознаки зростання аридності характерні для центрально-степових районів регіону, де спостерігають достовірне зростання середньорічних температур майже на 1,3°С та одночасне зменшення опадів на 30-50 мм (-10-15%), проти середніх показників періоду 60-х років минулого століття.