Розгляд термінів щодо тлумачення поняття "біженець" у міжнародному законодавстві та Конвенції про статус біженців. Умови, за наявності яких особа не може бути визнана біженцем. Критерії розмежування переслідування від інших видів порушення прав людини.
Аннотация к работе
Key words: refugee, Office of the United Nations High Commissioner for Refugees, citizenship, exclusion criteria, displaced persons, the country of origin. При розробці Угоди про статус біженців з Німеччини від 4 червня 1936 р. та Конвенції про статус біженців з Німеччини від 10 лютого 1938 р. було застосовано аналогічний підхід до визначення поняття «біженець». Поряд з офіційною розробкою визначення поняття «біженець», що здійснювалось у рамках Ліги Націй, велася неофіційна робота із включення в поняття «біженець» причин, за якими біженець покинув країну свого походження. 6 глави ІІ Статуту компетенція Верховного комісара ООН у справах біженців поширюється на «всіх тих осіб, які у результаті подій, що відбулися до 1 січня 1951 р. та в силу обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства або політичних переконань, знаходяться за межами країни своєї громадянської приналежності і не можуть користуватися захистом уряду цієї країни або не бажають користуватися таким захистом, або внаслідок таких побоювань, або з причин, що не повязані з міркуваннями особистої зручності; або не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого попереднього звичайного місця проживання, не можуть або не бажають повернутися в країну внаслідок таких побоювань або з причин, не пов"язаних з міркуваннями особистої зручності» [5, с. Другим видом є критерії виключення, тобто характеристики, за наявності яких особа не може бути визнана біженцем, навіть якщо ця особа повністю відповідає критеріям включення.