Класифікація видів факторів ризику для стійкого розвитку: неантропогенні та антропогенні. Застосування багаторівневої системи захисту і страхування різноманітних несприятливих факторів. Управління ризиком та зниження наслідків надзвичайних ситуацій.
Аннотация к работе
Умовно зазначені фактори можна поділити на неантропогенні - тобто ті, що не залежать від самої людини, і антропогенні - ті, що викликані її діяльністю. Причини дії неантропогенних факторів лежать поза сферою діяльності людини. До них належать ті, що можуть спричинити фатальну для землян космічну катастрофу чи земні катаклізми (землетруси, виверження вулканів, природна зміна клімату Землі та ін.) або неповязану з діяльністю людини загрозу бактеріологічного винищення людства. Здатність їх спрогнозувати та відвернути залежить головним чином від рівня розвитку науково-технічного потенціалу людства. За формою причини подібних наслідків можуть виступати у вигляді: 1.військового конфлікту та повязаного з ним застосування ядерної, хімічної, біологічної або екологічної зброї; 2.терористичного акту з подібними до військового конфлікту проявами; 3.техногенної катастрофи, яка може мати глобальні або регіональні наслідки радіаційного, хімічного, біологічного чи іншого впливу.До них належать ті, що можуть спричинити фатальну для землян космічну катастрофу чи земні катаклізми (землетруси, виверження вулканів, природна зміна клімату Землі та ін.) або неповязану з діяльністю людини загрозу бактеріологічного винищення людства. Стихійні лиха, що трапляються на території України, можна поділити на прості, що містять один елемент, наприклад, сильний вітер, зсув або землетрус, та складні, що містять декілька одночасно діючих процесів однієї або кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними. Землетруси захоплюють великі території і характеризуються; руйнуванням будівель і споруд, під уламки яких потрапляють люди; виникненням масових пожеж і виробничих аварій; затопленням населених пунктів і цілих районів; отруєнням газами при вулканічних виверженнях; ураженням людей і руйнуванням будівель уламками вулканічних гірських порід; ураженням людей і виникненням осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави; провалом населених пунктів при обвальних землетрусах; руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі; негативною психологічною дією. В 1974-76 роках тут мали місце землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів. Небезпечні метеорологічні явища, що відбуваються в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід степової зони); сильні тумани (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі (степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного й Азовського морів мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.Зазначені фактори умовно можна поділити на дві групи: прямої дії та непрямої дії. За формою причини подібних наслідків можуть виступати у вигляді: · військового конфлікту та повязаного з ним застосування ядерної, хімічної, біологічної або екологічної зброї; Через багатофакторність, багатоланковість значну віддаленість у часі причин та наслідків зазначені фактори ризику надзвичайно важко відстежувати, прогнозувати реальні масштаби впливу на природу та людину (особливо віддалені в часі наслідки), формувати систему попереджальних дій. З погляду кількісної оцінки поняття "екологічний ризик" може бути сформульоване як відношення величини можливого збитку від впливу шкідливого екологічного фактора за визначений інтервал часу до нормованої величини інтенсивності цього фактора. Запропонований розподіл факторів небезпеки є умовним у тім змісті, що при вивченні проблеми забезпечення безпеки людини, суспільства і природного середовища вплив цих факторів у загальному випадку розділити неможливо.Відповідно до концепції безпеки населення і навколишнього середовища практична діяльність управління ризиком повинна бути побудована таким чином, щоб суспільство в цілому отримувало найбільш доступну суму благ, і ці блага розподілялися рівномірно серед його членів. Найважливішим принципом є положення про те, що в управління ризиком повинен бути включений весь сукупний спектр існуючих у суспільстві небезпек, і загальний ризик від них для будь-якої людини і для суспільства в цілому не може перевищувати "прийнятний" для нього рівень. І, нарешті, політика у сфері управління ризиком повинна будуватися в рамках строгих обмежень на вплив на природні екосистеми, які складаються з вимог про неперевищення величин впливів гранично допустимих екологічних навантажень на екосистеми. Ризик для людей виражається двома категоріями: індивідуальний ризик, який визначається як імовірність того, що людина відчуває певний вплив в ході своєї діяльності; соціальний ризик, який визначається як співвідношення між кількістю
План
План
Вступ
1. Неантропогенні фактори ризику
2. Антропогенні фактори ризику
3. Управління ризиком. Зниження наслідків надзвичайних ситуацій