Оцінка рівня розвитку транспортної системи держави. Історія зародження та розвиток транспортних систем в країнах Європи. Характеристики розвитку світової транспортної системи. Передумови розвитку морського, річкового та авіаційного транспорту в Україні.
Аннотация к работе
Економіка будь-якої держави не може ефективно функціонувати без транспорту. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство. Швидкі темпи економічного розвитку країн у сукупності з інтеграційним процесом у Європі ведуть до інтенсифікації міжнародних звязків та зростання обсягів торгівлі і, як наслідок, - зростання потужності вантажопотоків, що сприяє розвитку транспортної галузі.Кочетова були розроблені показники розвитку матеріально-технічної бази та роботи різних видів транспорту. До складу транспортних систем в широкому розумінні цього поняття входять: системи транспортування вантажів і пасажирів, системи транспортування енергії та системи транспортування інформації (телевізійні, телекомунікаційні, компютерного звязку тощо). Предметом вивчення Єдиної транспортної системи (ЄТС) є система транспортування вантажів і пасажирів, до складу якої входять: транспортні мережі всіх видів транспорту загального і незагального користування, рухомі транспортні засоби всіх форм власності, трудові ресурси транспорту та система управління всіма видами транспорту на державному, регіональному та муніципальному рівнях. Країнам, що розвиваються, властивий низький рівень розвитку транспорт)", застарілий, різнотипний, металопотужний парк локомотивів, вагонів, автомобілів, непридатне обладнання. Робота ЄТС у світі характеризується ЗО млн км шляхів сполучення, рухомим складом: 350 млн автомобілів, 65 тис. суден, декілька млн вагонів, сотні тис. локомотивів, 100 мли працюючих осіб, вантажообіг дорівнює 45 трлн тонно-кілометрів/рік, пасажирообігом - 10 трлн пасажиро-кілометрів/ рік та 100 млрд тонн/ рік перевезених вантажів.Україна має сприятливі передумови для розвитку морського транспорту; на півдні її територію омивають води Чорного та Азовського морів, які практично не замерзають і зєднуються з Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море і протоку Дарданелли. Регулярні морські перевезення Чорним й Азовським морями почалися наприкінці XVIII ст. Із загального обсягу вивезення вантажів на частку мінеральних будівельних матеріалів припадає 20 %, руди - 10 %, зерна та продуктів помелу його - 14, нафти і нафтопродуктів - 3,5, вугілля - 5%. У рамках програми модернізації та розвитку виробничої бази України потрібно створити комплекси для приймання імпортних енергоносіїв, у тому числі реконструювати Одеську нафтогавань, модернізувати комплекси у портах Маріуполі, Миколаєві, збудувати екологічно чисті спеціалізовані комплекси в портах Іллічівську, Південному, Дніпро-Бузькому, берегову стаціонарну базу бункерування суден, закупити перевантажувальну техніку підвищеної вантажопідйомності для терміналів, що обслуговують 20-футові контейнери міжнародного стандарту. У структурі вантажних морських перевезень переважають вантажі, які посідають чільне місце й у структурі експортно-імпортних поставок України: руди чорних і кольорових металів, камяне вугілля, кокс, нафта і нафтопродукти, мінерально-будівельні матеріали.
План
Зміст
Вступ
1. Світова транспортна система
2. Морський, річковий, авіаційний транспорт України