Місце права в системі соціальних норм, його ознаки та зміст, функції та джерела. Правосвідомість і правова культура, правова поведінка та юридична відповідальність. Засади конституційного ладу в Україні. Органи державної влади та місцевого самоврядування.
Аннотация к работе
Конституційні права і свободи людини і громадянина в Україні Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні Поняття, основні ознаки та принципи правосуддя в Україні Поняття, система і функції правоохоронних органів України Поняття, принципи, функції і система цивільного права УкраїниКожне суспільство має регулювати відносини між людьми. Соціальні норми - це історично зумовлені загальні правила поведінки людей у суспільстві, є результатом свідомої вольової діяльності людини та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу. Завдяки цим ознакам соціальні норми є важливим регулятором суспільних відносин, активно впливають на поведінку людей і визначають її напрями в різних життєвих обставинах. Усі соціальні норми мають спільну мету - регулювати поведінку людей, але розрізняються за способами їх утворення і забезпечення, за формами виразу, методами впливу на суспільні відносини. Розрізняють такі основні види соціальних норм: юридичні норми (норми права) - це загальнообовязкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою і спрямоване на регулювання суспільних відносин шляхом надання їх учасникам юридичних прав і покладення на них юридичних обовязків. моральні норми (норми моралі) - це правило поведінки, що ґрунтуються на існуючих у суспільстві уявленнях про честь, гідність, совість, добро і зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне та забезпечується, насамперед, внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.Право - це система загальнообовязкових, формально визначених, встановлених чи санкціонованих і гарантованих державою норм, які встановлюють права та обовязки учасників правовідносин, виступають регулятором суспільних відносин та забезпечуються примусовою силою держави. В юридичній літературі право розглядають як загально соціальне явище і як волевиявлення держави, тобто юридичне явище (право). Юридичне явище - це складна система, яка складається із загальнообовязкових принципів, прав і норм поведінки, встановлених або санкціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі і забезпечуються державою. Праву притаманні такі ознаки: загальнообовязковість, тобто дія норми права поширюється на всіх учасників правовідносин і повинна виконуватися ними без винятків і незалежно від ставлення до самих норм; нормативність, тобто право складається з норм як загальнообовязкових правил поведінки, що визначають права, обовязки та відповідальність громадян, посадових осіб та державних органів;Система права - це внутрішня форма права, яка характеризується єдністю і узгодженістю всіх її норм та розподілу їх за галузями, підгалузями, інститутами та нормами права. Декілька однорідних інститутів права, що регулюють більш вузьку групу суспільних відносин, ніж галузь права, утворюють підгалузь права. Підгалузь права - це складова частина галузі права, яка обєднує норми права, що регулюють суспільні відносини певного виду. Система права і система законодавства співвідносяться, як зміст і форма, тобто законодавство с основною формою вираження права. Гіпотеза - це складова частина норми права, яка містить умови, обставини, з настанням яких субєкти права мають здійснювати свої права та обовязки, вказані в диспозиції цієї норми.Право як соціальне явище викликає те чи інше ставлення до нього людей, яке може бути позитивним (людина розуміє необхідність права) або негативним (людина вважає право непотрібним і безкорисним). Якщо визнати право обєктивною реальністю, то слід визнати і наявність субєктивної реакції людей на право, що іменується правосвідомістю. Правосвідомість - це форма суспільної свідомості, що містить сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та уявлень, які відображають ставлення людини, соціальних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, форм і методів правового регулювання. На відміну від інших форм суспільної свідомості, правосвідомість має свій особливий предмет відображення і обєкт впливу - право як систему правових норм, правовідносин, законодавство, правову поведінку, і насамкінець, правову систему в цілому. Правова психологія формується, як правило, стихійно, тому відображає право поверхнево, проте через нього реалізуються традиції, звичаї, вміння особи критично оцінювати свої дії з точки зору правомірності.Та нормативна поведінка людей, що регулюється нормами права, називається правовою поведінкою. Правову поведінку можна визначити, як соціально значимі вчинки індивідуальних чи колективних субєктів, що контролюються їх свідомістю і волею, передбачені нормами права і тягнуть за собою юридичні наслідки. Правова поведінка складається з двох протилежних за своєю спрямованістю видів: поведінка правомірна; Правомірна поведінка - це суспільно корисна, необхідна, бажана і допустима поведінка індивідуальних і колективних субєктів, яка не суперечить приписам правових норм або основним принципам права певної держа
План
Зміст
Змістовий модуль І. Основи теорії права
Тема 1. Основні поняття теорії права
1. Місце і роль права в системі соціальних норм. Право і мораль
2. Поняття, ознаки, сутність і зміст права, його функції та джерела
3. Система права і система законодавства
4. Правові норми: поняття, ознаки та структура
Тема 2. Основи правосвідомості та правової культури, правової поведінки та юридичної відповідальності
1. Поняття і види правосвідомості та правової культури
2. Правомірна поведінка: поняття, ознаки та види
3. Правопорушення: поняття, ознаки та види
4. Юридична відповідальність: поняття, ознаки та види
Тема 3. Основні засади конституційного ладу в Україні