Поняття соціальних норм, характеристика видів і основних ознак з юридичної точки зору. Поняття права, порядок використання у різних значеннях. Основні властивості, їх значення. Спільні риси права та моралі. Правові акти, принцип верховенства законів.
Аннотация к работе
Норми права - це загальнообовязкові , певний ^-певні - визначені-формально-певні правила поведінки , які встановлені або санкціоновані , а також охороняються державою. Мають особливе значення для суспільства , що визначає ступінь обовязковості норм. У соціології соціальні норми за різними критеріями поділяються на елементарні та складні , інтенсивні і екстенсивні , прогресивні та регресивні , спонтанні і директивні , «живі » та «мертві », функціональні і не функціональні .Право - це система загальнообовязкових правил поведінки (правових норм), котрі встановлюються і охороняються державою, виражають загальні інтереси населення держави , спрямовані на регулювання суспільних відносин та задоволення загально-соціальних потреб. Право є обєктивним , оскільки державні загальнообовязкові правила поведінки існують незалежно від волі та свідомості окремих субєктів (учасників суспільного життя ); - юридичне право в субєктивному розумінні характеризує певні можливості , які належать субєктам і залежать від їхньої волі та свідомості (право громадян на працю , відпочинок тощо , право власності організацій ). Отже : - норми права встановлюються або санкціонуються державою; - норми права охороняються і забезпечуються , окрім інших засобів , державним примусом; - право є єдиною системою норм, котра є обовязковою для всього населення , що проживає на території певної держави ; - право - це система загальнообовязкових правил, норм, зміст яких чітко визначено у тексті правового документа; - право виражає загальну волю громадян держави .