Аналіз Київської Русі за Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Визначення причин монголо-татарської навали на Русь та її наслідків. Ознайомлення з історією виникнення українського козацтва та його розвитком. Розгляд причин Другої світової війни.
Аннотация к работе
Памятки найдавніших людських поселень в Україні сягають 800-150 тис. років тому. Найдавнішими археологи вважають стоянки поблизу сіл Королеве та Рокосове на Закарпатті. Із періоду давнього камяного віку - палеоліту - відомі стоянки на Десні (Мізин), Дніпрі (Кодак, Кирилівка), Дністрі (Лука-Врублівецька, Молодове), в Донбасі (Амвросіївка), у Криму та ін. Найдавніші поселення на території Рівненщини датуються періодом 40-35 тис. років тому.
У добу пізнього палеоліту (35-11 тис. років тому) сформувався сучасний тип людини - Homo Sapiens (людина розумна). З того періоду в Україні відомо близько 500 стоянок. Поступово формувється сучасний клімат і ландшафт; збільшується кількість населення та зростають людські можливості, особливо з прирученням собак, із винайденням лука й стріл.
Ще глибших змін людство зазнало в період нового камяного віку - неоліту (VI-ІІІ тис. до н.е.), коли відбувся перехід від збиральництва й полювання до відтворюючих форм господарства: землеробства та скотарства. Удосконалюється техніка обробки каменю, освоєно його свердління та шліфування. Винайдено ткацтво та гончарство. Цей надзвичайно важливий період в історії людства називають "неолітичною революцією".
Відому землеробську цивілізацію створили племена Трипільської культури, які проживали на території від Карпат до Дніпра. У період найвищого розвитку (IV-ІІІ тис. до н. е.) вони будували добре укріплені села на 600-700 чол. Найбільші протоміста трипільців (зокрема, на Черкащині) налічували до 30-40 тис. мешканців.
Гончарний посуд мав характерний орнамент жовтого, чорного і білого кольору. Використовували камяні знаряддя праці, вироби з міді. Вирощували пшеницю, ячмінь, льон, просо, велику рогату худобу. Користувалися ралом. Поклонялися культу Матері та жінки-берегині.
До сих пір остаточно не зясовані причини зникнення цієї культури, а також не припиняються дискусії про етнічну приналежність трипільських племен. Першовідкривач цієї культури Вікентій Хвойка вважав трипільців предками українського народу, натомість сучасні археологи стверджують, що ці племена прийшли на наші землі із Передньої Азії через Балкани.
2. Давні кочові народи
Поява та поширення заліза у ІІ-І тис. до н. е. започаткувала нову еру в історії людства - залізну, що призвело до нових якісних змін у господарському та суспільно-політичному житті. У цей період на наших землях панівне становище займали кочові народи - кіммерійці, скіфи, сармати.
Приблизно до VIII-VII ст. до н. е. кіммерійці заселяли степ від гирла Дунаю до Кубані і першими опанували мистецтво їзди на конях та виробництво зброї із заліза. У них були царі і військова знать, використовувалась праця рабів. Кіммерійці - перший народ, засвідчений у письмових джерелах (Гомер та ін.).
Скіфи заселяли у VII-ІІІ ст. до н.е. землі від Дону до Дністра. Поділялися на скіфів-орачів, скіфів-скотарів, царських скіфів. Останні жили між Дніпром і Доном і зосередили у своїх руках усю політичну владу, заснували державу Скіфію. Скіфи вели жваву торгівлю з античними колоніями Північного Причорноморя. Близько 514 р. до н.е. на скіфів напав перський цар Дарій. Застосувавши стратегію “спаленої землі”, вони змусили його відступити. Наприкінці V - на поч. IV ст. до н.е. скіфи підкорили фракійців. У цей період скіфська держава досягла найвищої могутності. За царя Атея ( IV ст. до н.е.) скіфи карбували власну монету. У 339 р. до н.е. кочівникам завдав поразки Філіп Македонський і цим була підірвана їх могутність. Більшу частину Скіфії завоювали сармати. Частина скіфських племен відійшла у Крим, де вони проживали до ІІІ ст. н.е.
Найповнішу розповідь про скіфів залишив нам із V ст. до н.е. “батько історії” - Геродот. Про мистецтво, зокрема, про так званий “звіриний стиль” та про вірування і міфи цього народу відомо також із скіфських курганів (Чортомлик, Куль-оба, Гайманова Могила, Товста Могила, Солоха та ін.). У кургані Товста Могила знайдена найвидатніша памятка скіфської доби - золота пектораль.
Сармати ("оперезані мечем") - збірна назва кочових племен, які прийшли з Поволжя у ІІІ ст. до н.е. та панували у Причорноморських степах до ІІ-III ст. н.е. Сармати частково асимілювали скіфів. Вони не знали хліборобства, жили на возах. Велику роль у їхньому суспільстві відігравали жінки. Сармати торгували з грецькими містами-колоніями, робили напади на сусідні народи. Ударів сарматської важкоозброєної кінноти не могло витримати жодне військо.
3. Античні міста держави Північного Причорноморя
У VIII-VII ст. до н.е. почалась “велика грецька колонізація”. Поступово у Північному Причорноморї були створені античні поліси: Борисфеніда та Ольвія в пониззі Південного Бугу, Тіра й Нікосій у гирлі Дністра, Херсонес і Керкінітіда у західному Криму, Боспорське царство з містами Пантікапей, Фанагорія, Кіммерік та ін. на сході Кримського півострова тощо. У 107 р. до н. е. на Боспорі спалахнуло повстання рабів і залежних виробників на чолі зі скіфом Савмаком.