Індивідуальна виховна робота. Спостереження за поведінкою військовослужбовця. Оцінка фізичних особливостей об’єкта спостереження, діагностична бесіда. Загальні рекомендації щодо ефективного спілкування з підлеглими. Індивідуальне завдання та доручення.
Аннотация к работе
В сучасних умовах перетворення та реформування силових структур, в тому числі і внутрішніх військ МВС України, особливої актуальності набувають питання психолого-педагогічної підготовки молодших командирів, які повинні забезпечувати надійне та чітке виконання військовослужбовцями своїх обовязків. Метою індивідуальної виховної роботи є глибоке і всебічне вивчення особистості військовослужбовця, його здібностей, особливостей протікання нервово - психологічних процесів, психічних утворень, рис темпераменту, характеру, рівня розвитку емоційно - вольових характеристик протягом всієї служби, що надає можливість визначити придатність військовослужбовця до виконання завдань повсякденної службової діяльності, зорієнтувати свої зусилля у напрямку позитивного впливу щодо формування у нього особистих якостей необхідних для сумлінного виконання службово-посадових обовязків, вимог військової присяги, військових статутів, наказів та розпоряджень командирів і начальників. Слід визначити, що за вимогами статутів молодші командири повинні проводити індивідуальну виховну роботу з кожним військовослужбовцем незалежно від терміну його служби, особистих якостей та дисциплінованості, досягнень у навчанні та виконанні службових обовязків, посади і носить характер постійно замкнутої системи визначається як - ВИВЧЕННЯ - ВПЛИВ - РЕЗУЛЬТАТ, полягає у позитивному впливі вихователя (сержанта) на вихованця (підлеглого) з елементами коригування на всіх етапах роботи та отриманні кінцевого результату який проявляється у певних критеріях та в ідеальному варіанті визначається практичним виконанням вимог Військових статутів . Ці якості вивчаються на підставі індивідуальних показників, особливостей, дій, висловів, відношень, вчинків конкретної людини. Ефективність індивідуальної допомоги залежить від її конкретності та цілеспрямованості, з урахуванням індивідуальних якостей особистості, а також доброзичливості та чуйності, правдивості та поваги до військовослужбовця, віри вихователя у здібності підлеглого, методичної майстерності, тактовності, здатності дати воїну відчути результати допомоги.