Психологічне консультування дітей молодшого шкільного віку та підлітків. Поняття цікавості, маніпуляцій. Спеціальні методи впливу на людей. Соціальні успіхи й духовне зростання дітей. Визначення та аналіз усвідомлених вчинків та морального вибору людини.
Аннотация к работе
Я як психолог нічого не додаю до внутрішнього світу іншого. Психолог-консультант має справу з найскладнішим та найважливішим обєктом - людською психікою. Тому проблемна ситуація клієнта розглядається як математична задача з багатьма невідомими, які консультанту потрібно знайти й упорядкувати. Від людини, яка надає психологічну допомогу, окрім професійних знань та володіння методикою психотерапії, необхідна стійка система переконань, світогляду, що надає самому консультанту впевненості в собі. Отже, для успішного професійного функціонування психологу необхідно розвязати для себе питання сенсу життя та місця в ньому своєї професійної діяльності.Загальні правила та принципи, дотримання яких дає змогу досягти певного корекційного ефекту: u Психологічна консультація, як і будь-який інший вид психокорекції, може бути ефективною тільки тоді, коли людина сама справді хоче позбутися проблеми. u Психолог не має права бути ініціатором психологічної консультації. Та якою б великою не була спокуса запросити на консультацію інших учасників для обговорення ситуації, психолог не може цього робити, оскільки не може бути ініціатором. Впливати на ситуацію він може тільки через клієнта, використовуючи можливості, доступні клієнтові в його становищі. u Психолог-консультант, до якого звернувся клієнт зі своїми проблемами, повинен вимагати від нього роботи душі для опанування себе. Серйозність ставлення психолога до проблеми клієнта має відповідати серйозності ставлення клієнта до своєї проблеми. u Психолог-консультант повинен прагнути діяти в суворій відповідності досвідові клієнта й безпомилково "влучати" в зону його найближчого розвитку. u Тривалість однієї консультації 40-60 хв. Протягом цього часу обговорюються тільки проблеми, які вибрав клієнт і які хвилюють його сьогодні (хоча психолог може бачити й інші особливості клієнта, про які той поки що не говорить, але які сильно ускладнюють його життя; акцентувати увагу клієнта поки що не потрібно).В останні роки психологи ведуть між собою спір про те, чи має право психолог-консультант давати поради і рекомендації, якщо його про це просить клієнт. Ті, хто вважає, що психолог неповинен що-небудь радити своєму клієнтові, приводять такі аргументи: Інші психологи вважають, що поради і рекомендації все ж таки потрібно давати клієнту, дотримуючись наступних точок зору: u Формулювання конкретної поради можить затормозити особистісну активність клієнта і сформувати його пасивну життєву установку. u Конкретна порада, дана психологом, можить призупинити особистісний ріст клієнта; приймати життєво важливі рішення самостійно. u Психолог активізує клієнта до того, щоб він захотів сам будувати своє життя і шукати шляхи вирішення особистісних проблем; готова порада може сприяти тому, що клієнт знімає з себе відповідальність за свої проблеми і перекладає їх на психолога. Готові поради формують у клієнта інфантильну направленість і призупиняють процес досягнення цим особистісної зрілості. u Психолог в силу свого професійного обовязку повинен "вималювати" ситуацію в якій знаходиться клієнт. u Клієнт приходить до психолога за порадою, і такими очікуваннями клієнта не потрібно нехтувати; психолог повинен дати рекомендацію для покращення ситуації клієнта. u Психолог повинен запропонувати своєму клієнтові, але активність клієнта заключається в тому, щоб вибрати ту пораду, яка найбільше підходить до його проблеми. u Існує ряд складних і небезпечних ситуацій, в яких клієнт відчуває гострі хвилювання, глибоку депресію і в даний час не в змозі прийняти ефективне рішення, то таких ситуаціях психолог може дати пораду і прийняти рішення за свого клієнта. Рецепт не потрібний психологові, бо він не переживає проблему, і так само не потрібен клієнтові, бо останній не має тих потенційних можливостей виходу з проблемної ситуації, які є в консультанта. Клієнт намагається перейняти в консультанта спеціальні методи впливу на людей, озброїтися психологічними знаннями про людські слабкості з метою застосування їх для досягнення власної користі у спілкуванні з людьми.Коли батьки або вчитель приходить до психолога на консультацію з приводу проблем виховання або навчання молодшого школяра, вони формулюють причини свого звернення. Далі, на підставі отриманих діагностичних спостережень, а також на підставі отриманої інформації в бесіді з дорослими (батьками, вчителями, чи з іншими дорослими), та з самою дитиною, психолог робить висновки і дає рекомендації батькам і педагогам, які працюють з дитиною. Щоразу, починаючи консультацію з підлітком, психолог "запускає" бесіду, організовує відкриту довірчу розмову, нейтралізує внутрішній опір свого юного клієнта, та активізує його інтерес до аналізу своїх труднощів, формує його прагнення намагатися самому вирішувати свої проблеми. Під час подальшої бесіди консультант підводить клієнта до усвідомлення тих причин, що визначають неадекватність його поведінки, або поведінки дитини, з приводу чого клієнт прийшов на консультацію.
План
План
Передмова
1. Вимоги до особистості психолога-консультанта
2. Надання порад і рекомендацій в роботі шкільного психолога-консультанта
3. Психологічне консультування дітей молодшого шкільного віку та підлітків