Головний зміст і аналіз книги "Про злочини і покарання", та оцінка її впливу на правове мислення ХVІІІ ст. Передумови потреби відходу правової політики від середньовічної практики. Відмова Беккарії від катування та необхідність встановлення істини.
Аннотация к работе
Італійський юрист Чезаре Беккаріа, автор книги «Про злочини і покарання», мав величезний вплив не лише на правове мислення XVIII ст., а й на формування парадигми кримінального права. У цьому «маніфесті» (тобто праці «Про злочини і покарання») Беккаріа трактує «злочин» як діяння, яке суперечить загальному благу. Окреслюючи злочини за їх родами, Беккаріа виділяє з них ті, що руйнують суспільство, злочини проти приватних осіб та злочини, які полягають у порушенні суспільного і особистого спокою громадян. Різницю за ступенем важкості між першим та другим родом злочинів Беккаріа вбачає у тому, що хоча будь-який злочин (навіть якщо він скерований проти приватних осіб) завдає шкоду суспільству, однак не кожен злочин націлений на руйнування суспільства. Вважаючи, що між злочином та покаранням повинна існувати співмірність, Беккаріа подає класифікацію злочинів за низхідною - від злочинів, що руйнують суспільство, до злочинів, котрі зазіхають на права приватної особи, і нарешті - тих, що порушують суспільний і особистий спокій громадян.