Основи економічної теорії: політико-економічний аспект - Реферат

Теорія "економіки пропозиції" (ЕП) виникла у другій половині 70-х рр. ХХ століття, до певної міри як реакція на кризу 1973-1975 рр. Цікавим є той факт, що біля витоків цієї концепції стояли політики (американські конгресмени і сенатори), журналісти, практики, а не економісти-теоретики. Стейн позначив ним відродження інтересу до класичної економічної теорії, яка велику увагу приділяла пропозиції та факторам, що її визначають і до класичної теорії державних фінансів, що була розкритикована і забута у ході кейнсіанської революції 30-х рр. У звязку із цим, вони пропонують замінити кейнсіанську політику впливу на попит політикою впливу на пропозицію. Основною перешкодою на шляху розширення пропозиції і ефективного використання факторів виробництва вважаються надмірний рівень оподаткування, що зменшує стимули до праці, заощаджень і інвестицій, а також інституційні обмеження (діяльність профспілок, законодавчий мінімум зарплати, допомоги по безробіттю, обмеження свободи підприємництва через встановлення жорстких умов ліцензування, антитрестовського законодавства, екологічних норм; розширення масштабів бюрократичного контролю у звязку із збільшенням частки державного сектору).Уперше базову теорію економічної політики сформулював на початку 50-х років XX ст. нідерландський економіст Я. Тінберген. Урядові органи повинні: 1) вибрати кінцеві цілі економічної політики, що зазвичай робиться у термінах максимізації функції суспільного добробуту. 3) обрати модель економіки, що повязує цільові показники та інструменти їх досягнення. Наприклад, уряд з метою скорочення бюджетного дефіциту може вдатися або до зниження витрат або до підвищення податків, а різні типи податків та витрат чинять різний вплив на економіку. Політикам необхідно вибрати інструменти і поєднати їх таким чином, щоб вернути економіку в оптимальний стан.Економічна політика виконує переважно нормативну функцію і вирішує питання "що треба зробити", щоб досягти певних цілей економічного і соціального розвитку. Однак дати відповідь на питання "що треба зробити" економічна політика не може без залучення економічної теорії. Дії урядовців, політиків, бізнесменів більшою мірою залежать від економічної теорії, ніж це здається на перший погляд. Наприклад, класична економічна теорія вважає найкращою економічною політикою таку, яка передбачає мінімально можливе втручання держави в економіку. Неоліберальна концепція економічної політики спирається на фундаментальні цінності ринкової економіки і класичної традиції в економічній теорії, відстоює принцип невтручання держави безпосередньо в господарський процес і одночасно принцип втручання держави в процес формування і захисту "конкурентного господарського порядку".Економікс вивчає дії людей, окремих субєктів у різних сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні матеріальних благ), а політична економія - відносини між людьми в процесі праці (яка передбачає їхню дію). Так, політична економія є наукою про закони, які управляють виробництвом, обміном, розподілом та споживанням матеріальних благ у людському суспільстві. Відповідь на це запитання повинна давати не економіка, а інші науки, зокрема технологія промисловості, а також певною мірою різні галузеві розділи економічної науки (економіка будівництва, економіка сільського господарства тощо). У визначенні йдеться про економічні відносини (на відміну від виробничих відносин), оскільки поняття "економіка" є ширшим від поняття "виробництво". Якщо такий підхід застосовувати до всіх економічних явищ та процесів, то наступною конкретизацією предмета економічної науки будуть не просто виробничі звязки й відносини між людьми у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг (або дії людей у цих сферах), а економічні закони, що управляють цими процесами.Це суттєво гальмує реалізацію національних економічних інтересів, які вимагають: · припинення спаду, досягнення стабілізації економіки і умов для подальшого економічного піднесення; Державний суверенітет відкрив можливості визначення і досягнення національних економічних інтересів, реалізація яких, в свою чергу, сприятиме зміцненню державності. Затягування з реалізацією національних економічних інтересів розвіює надії народу на пристойне життя. Народ втрачає віру в те, що, здобувши державність, зможе реалізувати свої національні економічні інтереси повніше. Виходячи з цього, Україні необхідно в стислі строки завершити формування державності, сконцентрувати зусилля на досягненні загальнонаціональних цілей в економіці.

План

1. Теорія "економіки пропозиції", її суть і практичне значення

2. Базова теорія економічної політики

3. Взаємозвязок економічної теорії і економічної політики

4. Відмінності між економічною теорією і політичною економією та основні функції цих наук

5. Національно-економічні інтереси

Список використаної літератури

1. Теорія "економіки пропозиції", її суть і практичне значення