Участь родини Грінченків у революції 1905 року та її висвітлення у художніх творах. Порівняльний аналіз спадщини та дослідження біографічного виміру сім"ї. Встановлення індивідуального стилю кожного з членів родини, спільних рис та близькості авторів.
Аннотация к работе
Грінченки ставилися (тут більше маємо на увазі старше покоління - Настя, як людина молода, була оптимістичніша) до можливості швидких змін скептично та розуміли неминучість насильства. Грінченка «Маніфест», була першою в українській літературі відповіддю на нібито поступки режиму [1]. Грінченко й про неминучість насильства «коли в народу віднімаються найперші громадські права, дратують його безмежною панською сваволею, утискують економічно і в той же час не дають йому і найелементарнішої гуманної освіти, то революційний вибух неминуче мусить виявитися в кривавих, нелюдських формах» [цит. за 20, с. У той же час Грінченки, як свідки та безпосередні учасники подій, болісно переживали і жорстокість неосвічених мас, і поступове придушення навіть тих невеликих свобод, що були здобуті такою великою кровю.