Аналіз клініко-функціональних змін стопи при еквіноплосковальгусній деформації, її клініко-ренгенологічні карти. Методика консервативного лікування еквіноплосковальгусної деформації при спастичному церебральному паралічу з застосуванням бутолотоксину.
Аннотация к работе
Державна установа „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України” ГОДЗІЄВ Микола Анатолійович УДК 616.831-009.11:617.586-007.53-089.22 ОРТОПЕДОХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЕКВІНОПЛОСКОВАЛЬГУСНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ СТОПИ ПРИ СПАСТИЧНОМУ ЦЕРЕБРАЛЬНОМУ ПАРАЛІЧІ 14.01.21 - травматологія та ортопедія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Харків - 2008 Актуальність роботи. Спастичний церебральний параліч (СЦП) зберігає свою високу поширеність в усьому світі, в тому числі в Україні, де частота його в різних областях складає від 2-х до 4-х на 1000 новонароджених (Козявкин В.И. с соавт., 1999). На відміну від типових уроджених деформацій стопи, при яких складові компоненти деформації визначені та їх розвиток прогнозований, при СЦП деформації стоп зазнають більш складний та менш прогнозований розвиток. Це обумовлено зростаючим дисбалансом мязів - антагоністів й специфічною патологічною статикою та локомоцією хворих (De Luca, 1996). Таким чином, ортопедо - хірургічне лікування еквіноплосковальгусної деформації стопи (ЕПВДС) при СЦП потребує подальшого удосконалення, патогенетичного обґрунтування, поліпшення зв’язку із загальною медичною реабілітацією пацієнта. Автором спільно з науковим керівником розроблені нові методики рентгенометричного дослідження поздовжнього склепіння стопи (Деклараційний патент на винахід № 12840).