Стан прикусу та структура порушень зубощелепної системи у дітей 6-9 років з порушенням функцій ковтання та мовлення. Спосіб діагностики положення язика під час ковтання та мовлення. Ортодонтичний лікувально-профілактичний комплекс для корекції порушень.
Аннотация к работе
Використання загальновідомих методів діагностики порушень функцій ковтання та мовлення при обстеженні пацієнтів та на різних етапах лікування стоматологічних захворювань (Персин Л.С., 1999) не дає обєктивної картини щодо взаємодії певних ділянок язика з оточуючими тканинами під час виконання ним функцій. В план лікування стоматологічних захворювань, спричинених порушенням положенням язика під час функцій ковтання та мовлення, входить призначення міогімнастики (Зубкова Л.П., Хорошилкина Ф.Я., 1993; Лютик Г.И., Мирза А.И., Соловей Л.В., 2007; Дорошенко С.І., 2007; Оспанова Г.Б., 2007). Отже, наведені основні аспекти обґрунтування актуальності проблеми, а саме: відсутність достатньої інформації щодо особливостей становлення прикусу в залежності від функціонального стану зубощелепної ділянки дітей 6-9 років, недосконале практичне використання методів діагностики порушень функцій ковтання та мовлення та необхідність вдосконалення комплексу заходів щодо їх корекції та профілактики визначили мету і завдання нашого дослідження. Визначити ефективність розробленого лікувально-профілактичного комплексу у дітей 6-9 років з порушенням положення язика під час функцій ковтання та мовлення на підставі аналізу морфо-функціональних змін у зубощелепній системі пацієнтів. На підставі результатів морфо-функціональних змін стану зубощелепної ділянки дітей 6-9 років з порушенням функцій ковтання та мовлення розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, який включає: 1) нормалізацію загально-соматичного стану дитини; 2) нормалізацію міодинамічної рівноваги між зовнішнім та внутрішнім мязовим колом ЗЩД; 3) контрольоване тренування і корекцію положення язика під час функцій ковтання та мовлення (Реєстр галузевих нововведень України.По відношенню до зубного ряду нижньої щелепи язик умовно поділяли на три ділянки: корінь язика - співпадає з простором поза першими постійними молярами, спинка язика - співпадає з першими постійними молярами, групою премолярів або тимчасових молярів, кінчик язика - співпадає з фронтальною групою зубів. Далі проводили візуальну оцінку ширини язика в означених ділянках та визначення співвідношення ширини трьох ділянок язика у послідовності «кінчик-спинка-корінь», з наступним визначенням та умовним окресленням контур - схеми форми язика. З ІІ та ІІІ диспансерної груп нами окремо виділено 196 осіб із зубощелепними аномаліями, що супроводжувались порушенням положення язика під час функцій ковтання та мовлення. 2 група - 25 дітей, яким призначали біологічний метод ортодонтичного лікування, що включав розроблений лікувально-профілактичий комплекс («Спосіб корекції неправильного положення язика під час ковтання та мовлення», реєстр № 207/25/2006 р.; «Пристрій для міогімнастики», патент України на корисну модель № 27801 від 12.11.2007 р.). За результатами аналізу контрольно-діагностичних моделей щелеп у пацієнтів з порушенням функцій ковтання та мовлення нами визначено: подовження переднього відрізку верхньої зубної дуги (98,0%) та звуження верхньої зубної дуги в ділянці перших постійних молярів (92,0%); зменшення довжини переднього відрізку нижньої зубної дуги (82,0%) та розширення нижньої зубної дуги в ділянці перших постійних молярів (60,0%); звуження верхньої та нижньої зубних дуг у ділянці перших тимчасових молярів у 74,0% випадків.У роботі представлено теоретичне узагальнення і розвязання наукової задачі щодо ортодонтичного лікування пацієнтів 6-9 років із порушенням функцій ковтання та мовлення. При порушенні функцій ковтання та мовлення у 82,0% дітей 6-9 років виявлено зубощелепні аномалії, що характеризуються порушенням положення окремих або груп зубів у фронтальній ділянці, з яких у 30,0% діагностували наявність вертикальної щілини у фронтальній ділянці, у 28,0% - протрузію зубів. Відмічається зміна форми та розмірів зубних дуг верхньої та нижньої щелеп: у 98,0% подовження зубної дуги верхньої щелепи; у 92,0% - звуження зубної дуги верхньої щелепи в ділянці перших постійних молярів; у 82,0% - вкорочення зубної дуги нижньої щелепи; у 60,0% - розширення зубної дуги нижньої щелепи в ділянці перших постійних молярів; звуження верхньої та нижньої зубних дуг у ділянці перших тимчасових молярів у 74,0% випадків. На підставі цього можна стверджувати, що саме порушення положення язика під час ковтання та мовлення впливають на патологічні зміни прикусу та зубних дуг. Розроблений спосіб визначення положення язика під час ковтання та мовлення дає можливість провести в динаміці обєктивну діагностику стану функцій ковтання та мовлення (Патент України на корисну модель № 29915 від 25.01.2008 р.).