Аналіз наукових надбань в галузі знань з державного управління, законодавства, інформаційної діяльності владних структур на місцевому рівні, обґрунтування підходів до вдосконалення комунікативної діяльності місцевих органів влади на засадах маркетингу.
Аннотация к работе
Запровадження нової парадигми функціонування органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування потребує переорієнтації форм і методів їхньої діяльності на задоволення потреб споживачів публічних послуг, переосмислення концепції управління суспільною інформацією та забезпечення надійного зворотного звязку з громадськістю. Вирішення цих завдань визначається насамперед чіткістю та скоординованістю дій владних органів на місцях, які втілюють у життя закони, сприяють реалізації громадянами конституційних прав, надають комплекс публічних послуг у різних сферах життєдіяльності, безпосередньо контактують з населенням. Відповідно, зростають роль та значення комунікативної діяльності місцевих органів влади, важливими складовими якої є налагодження звязків з населенням та формування механізмів інформаційного обміну в державноуправлінській сфері з метою прийняття ефективних рішень. Це зумовлює необхідність удосконалення організаційно-правового механізму комунікативної діяльності органів влади шляхом застосування клієнт-орієнтованих підходів і технологій маркетингу, опрацювання практичних рекомендацій щодо забезпечення їх впровадження задля підвищення відповідальності держави перед громадянами за реалізацію їхніх потреб та інтересів. З метою вирішення визначених у дисертації завдань використовувались методи: теоретичного аналізу і синтезу - для аналізу положень, викладених у наукових джерелах стосовно трактування поняття “комунікація” та законодавства України з регламентування інформаційно-комунікативної діяльності субєктів державного управління; системний - для уточнення сутнісних ознак поняття “комунікативна діяльність місцевих органів влади” та дослідження процесів інформаційного обміну між учасниками комунікації у взаємозвязку та їх взаємозалежності; систематизації - для характеристики сутнісних ознак комунікації в різних галузях науки та розкриття змісту функцій комунікативної діяльності; порівняння - для виявлення недоліків в організаційному та нормативно-правовому забезпеченні діяльності інформаційних підрозділів органів влади на місцевому рівні; логічний, прогностичний, узагальнення, наукової абстракції - для визначення складових організаційно-правового механізму комунікативної діяльності місцевих органів влади та розроблення напрямів його вдосконалення; соціологічний - для аналізу громадської думки щодо діяльності місцевих органів влади з налагодження взаємодії з громадськістю.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її звязок із науковими програмами, планами і темами; сформульовано мету і завдання дослідження; визначено його обєкт, предмет; окреслено теоретичні засади та ступінь наукової розробленості теми; розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи; наведено дані про впровадження, апробацію і оприлюднення результатів дослідження. У першому розділі - “Теоретичні основи комунікативної діяльності місцевих органів влади” - розкрито роль та значення інформації й комунікації в державноуправлінській діяльності; охарактеризовано сучасні соціально-комунікативні технології, їхні переваги, недоліки, можливості застосування у практиці владних органів; визначено складові комунікативної діяльності місцевих органів влади (МОВ), наведено загальну характеристику понятійно-категорійного апарату дослідження, зокрема розкрито сутність таких понять, як “інформація” і “комунікація”. Узагальнення наукової літератури з проблем комунікації дозволило визначити комунікативну діяльність МОВ як сукупність дій з формування й реалізації управлінських цілей щодо задоволення інформаційно-комунікативних потреб громадськості й самих МОВ на основі соціально-комунікативних технологій. У другому розділі - “Організаційно-правове забезпечення обміну інформацією між владою і громадськістю” - проаналізовано вітчизняне законодавство щодо регулювання комунікативної діяльності МОВ та сучасний стан організаційного забезпечення діяльності інформаційних підрозділів місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. Аналіз та узагальнення зарубіжного досвіду щодо побудови відносин між державою і суспільством, зокрема Канади, Нідерландів, США, дозволив визначити перспективні напрями вдосконалення механізмів комунікативної діяльності МОВ в Україні: посилення прозорості діяльності владних органів та наближення їх до громадян-споживачів публічних послуг; формування організаційно-правових умов для розвитку діалогу між владою і громадськістю; перехід до партнерського співробітництва; підвищення відповідальності державних службовців за якість надання публічних послуг; запровадження інтегрованих комунікативних технологій і принципів маркетингу в діяльність владних установ; зміцнення звязку професійного навчання державних службовців із процесами демократизації управління тощо.Поєднуючи в одне ціле органи державної виконавчої влади різних рівнів, органи місцевого самоврядування, інститути громадянського суспільства, вона відіграє важливу регулятивну і координаційну роль, виступає каналом зворотно