Характеристика пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності ОВС України в напрямку узгодженої взаємодії з зарубіжними правоохоронними органами та міжнародними організаціями у міжнародній правоохоронній сфері.
Аннотация к работе
Для реалізації зазначеної політики органи державної влади України, компетенція яких повязана з міжнародною правоохоронною діяльністю, мають створювати умови як на внутрішньодержавному (національному), так і міжнародному рівні, з метою реального забезпечення прав і свобод громадян, іноземців та осіб без громадянства, охорони та захисту громадського світового порядку. Залишаються проблеми щодо реального забезпечення виконання ОВС України положень ратифікованих міжнародних договорів, які повязані, зокрема, з недостатнім рівнем організаційно-правового, матеріального, фінансового, технічного забезпечення системи ОВС України, а також правової культури правоохоронців, не завжди відповідає вимогам часу діяльність ОВС України у міжнародній правоохоронній сфері. Аналіз чинного законодавства України в галузі міжнародної правоохоронної діяльності, практики реалізації нормативно-правових актів, теоретичне осмислення наукових праць у різних галузях юриспруденції дає можливість переконатися у тому, що не всі аспекти цієї діяльності, у тому числі управлінський, було досліджено повною мірою; практично відсутні роботи, в яких розглядаються вимоги щодо якісного трансформування міжнародної правоохоронної діяльності з огляду на випереджаюче врахування нових тенденцій розвитку міжнародної злочинності та шляхів його забезпечення; недостатньо уваги приділялося розробці ефективних організаційно-правових механізмів ОВС України, які були б спроможні оперативно та якісно вирішувати проблеми соціальної безпеки у широкому розумінні цього слова, а також злагоджено взаємодіяти з відповідними міжнародними механізмами для підтримання громадського світового порядку. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації та узагальнення основних положень праць науковців визначити сутність та особливості міжнародної правоохоронної діяльності, організаційно-правові засади належної участі ОВС України у цій діяльності, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання міжнародної правоохоронної діяльності ОВС України, організаційного трансформування ОВС України в напрямку забезпечення цивілізованої міжнародної правоохоронної діяльності. Системний метод використовувався під час дослідження міжнародної правоохоронної діяльності з позицій теорії управління (підрозділ 1.2), визначення правової бази міжнародної правоохоронної діяльності ОВС України (розділ 2).У підрозділі 1.1 „Категоріальний апарат міжнародної правоохоронної діяльності” для розкриття сутності та змісту міжнародної правоохоронної діяльності зроблено аналіз понять, що склали основу категоріального апарату і були синтезовані у самостійний науковий феномен „міжнародна правоохоронна діяльність”. У дисертації запропоновано наступне визначення поняття „міжнародна правоохоронна діяльність держави”: це діяльність, що визначається міжнародною правоохоронною та міжнародною судовою функціями держави, які реалізуються національною системою правоохоронних та судових органів, здійснюється у межах міжнародних охоронних та регулятивних правовідносин і має відповідати системі їх принципів. Автором сформульовано та обґрунтовано загальні засади концепції управління у міжнародній правоохоронній сфері, якою визначається передусім: широке тлумачення державного (міждержавного) управління у МПС; обєкт управління - міжнародна правоохоронна сфера, яка потребує керуючого, регулюючого, організуючого, узгоджувального впливу певних національних органів усіх гілок державної влади, а також відповідних міжнародних міжурядових організацій, що були визнані у роботі субєктами державного (міждержавного) управління. У підрозділі 2.1 „Специфіка правового регулювання участі ОВС України у міжнародній правоохоронній діяльності” обґрунтовується доцільність дослідження діяльності ОВС України на міжнародній арені, здійснюється аналіз особливостей правового регулювання ОВС України як субєкта МПД та субєкта державного (міждержавного) управління у МПС, зважаючи на теоретико-методологічні засади участі ОВС України у міжнародній правоохоронній діяльності (розділ 1). Доведено, що ОВС України постають субєктом міжнародно-правових та адміністративно-правових відносин, що дозволило визначити та сформувати складові правової бази участі ОВС України у міжнародній правоохоронній діяльності, а саме: сукупність норм національного законодавства, що регламентують діяльність ОВС України як субєкта МПД; сукупність норм національного адміністративного законодавства, що регламентують діяльність ОВС України як субєкта державного управління у МПС; сукупність норм міжнародного законодавства, ратифікованих у національне законодавство, що регламентують діяльність ОВС України і як субєкта МПД, і як субєкта міждержавного управління у МПС.У результаті дисертаційного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на системне удосконалення організаційно-правових засад участі ОВС України у міжнародній правоохоронній діяльно