Побудова правової системи Конвенції 1950 року. Організаційно-правові засади та юрисдикційні основи діяльності Європейського Суду з прав людини, компетенції та прояви його юрисдикції при розгляді індивідуальних заяв. Аспекти входження України до Суду.
Аннотация к работе
Зазначені радикальні зміни, які відбулися у правовій системі Конвенції, створили передумови для глибокого перегляду основних принципів її побудови та функціонування її контрольного механізму, вимагають комплексного дослідження природи, характеру та основних властивостей правової системи Конвенції, встановлення місця, яке у ній займає новий Суд як гарант дотримання конвенційних норм та автентичний їх інтерпретатор, а також аналізу особливої природи нормативності його юриспруденції. Дослідження організаційно-правових засад функціонування юрисдикційного механізму Конвенції, а також особливостей прояву юрисдикції нового Суду при розгляді індивідуальних заяв потребує використання переважно прагматичного підходу при здійсненні аналізу текстів Конвенції та Регламенту Суду, а також юриспруденції органів Конвенції, шляхом акцентування особливої уваги на суто практичних аспектах діяльності нового Суду, які не знайшли свого відображення у нормативних текстах та не отримали на сьогодні докладного вивчення ні у західній, ні в українській доктрині міжнародного права. Обраний напрямок дисертаційного дослідження є особливо актуальним для української науки міжнародного права, для якої проблематика побудови правової системи Конвенції та функціонування її контрольного механізму є новою, що пояснюється перш за все тим, що Конвенція для України набрала чинності лише 11 вересня 1997 року. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в українській науці міжнародного права автором здійснена спроба системного комплексного дослідження природи, характеру та основних властивостей правової системи Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, організаційно-правових засад та юрисдикційних основ діяльності нового Європейського Суду з прав людини як специфічного міжнародного судового органу, а також особливостей прояву його юрисдикції при розгляді індивідуальних заяв. Перший розділ - “Європейський Суд з прав людини як елемент правової системи Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року” - складається з трьох підрозділів, у яких визначається місце, яке займає Європейський Суд з прав людини у міжнародній системі гарантій дотримання прав людини, розкриваються основні особливості правової системи Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, а також аналізуються основні етапи становлення юрисдикційного контрольного механізму Конвенції та визначаються основні напрямки його подальшого розвитку.