Послуги з охорони власності та охорони громадян як об’єкт державного регулювання. Завдання та повноваження органів внутрішніх справ по контролю за суб’єктами охоронних підприємств. Адміністративна відповідальність та шляхи вдосконалення законодавства.
Аннотация к работе
З появою на теренах України нового економічного явища - підприємництва, і в його складі надання послуг з охорони власності та громадян, постало питання про всебічне правове регулювання надання таких послуг та необхідність дослідження організаційно-правових аспектів, повязаних з наданням охоронних послуг, у тому числі і як виду підприємницької діяльності. Відсутнє теоретичне осмислення адміністративно-правових та організаційно-управлінських відносин, що виникають в процесі надання послуг з охорони власності та охорони громадян, не вироблено комплексного погляду на це економічне явище, не здійснено аналізу різних аспектів проблеми як із погляду субєкта охоронного бізнесу, тобто, так званого внутрішнього погляду, так і з погляду контролюючого державного органу, тобто, свого роду, зовнішнього погляду. Мета дослідження полягає в науковій розробці і формуванні висновків щодо вдосконалення організаційно-правових засад надання послуг з охорони власності та громадян, місця, ролі та завдань контрольно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ за наданням таких послуг у період становлення й розвитку ринкових відносин в Україні, аналізі чинного законодавства з даного питання та розробки науково обґрунтованих рекомендацій. Предмет дослідження - адміністративно-правові й організаційно-управлінські засади надання охоронних послуг в Україні та організація і здійснення органами внутрішніх справ контролю за діяльністю субєктів підприємництва, які надають послуги з охорони власності та громадян, а також правові норми, що регулюють таку діяльність. Це, насамперед, Закони України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про підприємництво”, Інструкція про порядок видачі субєктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг з охорони державної, крім особливо важливих обєктів, колективної та приватної власності, а також охороні громадян, Інструкція про умови та правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян та контроль за їх дотриманням, Інструкція про порядок контролю за діяльністю субєктів підприємницької діяльності, які надають послуги з охорони власності, охорони громадян, а також за діяльності служб охорони підприємств та організацій усіх форм власності.Поряд з цим, надання послуг з охорони власності і громадян, як і надання будь-яких інших послуг, належить до інституту зобовязального права. Як підсумок, послуги з охорони власності та громадян визначаються як вид господарсько-підприємницької діяльності, яка за своїм складом і змістом ґрунтується на цивільно-правових зобовязальних правовідносинах і здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативно-правових актів або державних ліцензій на право надання послуг з охорони власності, крім окремих особливо важливих обєктів права державної власності, та охорони громадян. “Нормативно-правове регулювання послуг з охорони власності та громадян” автор класифікує охоронні послуги за ознакою належності до інституту підприємництва, аналізує законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють надання послуг з охорони власності та громадян, розмежовує режим державного регулювання охоронних послуг як виду підприємницької діяльності та як оплатних послуг, що надаються державними організаціями. На підставі цього аналізу зроблено висновок, що надання послуг з охорони особливо важливих обєктів права державної власності має характер обовязкового державного замовлення на послуги такого роду. 2) субєкти, які не мають права мати вогнепальну зброю, проте їх право на володіння будь-якими спецзасобами, використання яких передбачене чинним законодавством, не обмежене: до них відносимо державні підприємства як субєкти права власності, що надають охоронні послуги на підставі ліцензій МВС України на право надання послуг з охорони власності та громадян;На основі узагальнення результатів дисертаційного дослідження пропонуються рекомендації щодо удосконалення законодавства, яке регулює як порядок та правила надання охоронних послуг, так і питання контрольно-наглядової діяльності державних органів за такими послугами, а також удосконалення адміністративної відповідальності за порушення умов та правил здійснення цього виду підприємницької діяльності. Послуги з охорони власності та охорони громадян визначаються як вид господарської діяльності, який за своїм субєктним складом і змістом є цивільно-правовими зобовязальними правовідносинами і здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативно-правових актів або державних ліцензій на право надання послуг з охорони власності, крім окремих особливо важливих обєктів права державної власності, та охорони громадян. Класифіковані субєкти з надання охоронних послуг за ознаками обсягу надання таких послуг та рівня озброєності та обґрунтовується теза, що рівень озброєності охоронного персоналу таких субєктів є чинником, який безпосередньо впливає на їх конкурентоздатність на ринку охоронних послуг: становище державних спеціалізованих орган