Еволюція валютного законодавства. Система органів валютного регулювання і валютного контролю в Україні. Заходи адміністративної відповідальності за незаконні валютні операції. Адміністративно-попереджувальні заходи повернення виручки в іноземній валюті.
Аннотация к работе
На сьогодні, коли Україна прагне увійти як рівноправний партнер у світове співтовариство, досягнення стабільності на грошовому ринку, збалансованості попиту на іноземну валюту вимагає вироблення нових підходів до лібералізації валютного режиму, спрямованих на зняття окремих обмежень при проведенні валютних операцій, застосування сучасних методів регулювання валютного ринку відповідно до вимог міжнародної практики. Незважаючи на важливу роль валютних відносин у національній грошово-фінансовій системі та радикальні зміни в їх регулюванні, досі не створено досконалих правових механізмів валютного регулювання, що послаблює позиції держави на валютному ринку і гальмує процес інтеграції в міжнародну економічну систему. Відповідно до офіційних даних Національного банку України, за фактами порушень валютного законодавства, виявленими в результаті перевірок у 2013 році, було винесено 1291 постанову на загальну суму 5,17 млн. грн. про притягнення до відповідальності за порушення вимог валютного законодавства. Однак питання вдосконалення правових та організаційних засад функціонування валютного ринку, ліцензування валютних операцій та декларування валютних цінностей ще не знайшли достатнього висвітлення в науковій літературі. Аналітичний і порівняльний методи були застосовані для вивчення функцій органів валютного регулювання і валютного контролю, порівняння повноважень резидентів і нерезидентів на валютному ринку, визначення особливостей ліцензування валютних операцій та дали змогу зясувати засоби організаційно-правового забезпечення функціонування валютного ринку країни (розділ 2).Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади розвитку валютного законодавства України» складається з трьох підрозділів, у яких досліджено термінологічний інструментарій національного валютного законодавства, визначено історичні умови розвитку валютних правовідносин в Україні, висвітлено зарубіжний досвід валютного регулювання і контролю. У підрозділі 1.1 «Термінологічний інструментарій національного валютного законодавства» зясовано, що у складі термінологічного інструментарію національного валютного законодавства головними поняттями є валюта, валютні цінності, валютні операції, валютне регулювання і валютний контроль. Зміни в економіці, що відбулися з моменту прийняття Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», обумовлюють нагальну необхідність прийняття Закону України «Про валютне регулювання і валютний контроль», який дозволив би більш детально визначити види валютних операцій в Україні, правовий режим їх здійснення, правовий статус осіб, які здійснюють операції з валютними цінностями; уникнути дублювання правового регулювання одних і тих самих відносин та невизначеності правового регулювання інших; визначити компетенцію усіх органів, які здійснюють державне управління у сфері валютних правовідносин. У підрозділі 2.1 «Система органів валютного регулювання і валютного контролю в Україні та їх правовий статус» визначено, що в Україні утворилася складна багаторівнева система органів валютного регулювання, до якої Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» віднесено Національний банк та Кабінет Міністрів України. Запропоновано визначення валютних операцій, як юридично обумовлених дій або сукупності дій, дозволених або санкціонованих законом, які здійснюються на підставі укладених договорів між субєктами валютних правовідносин за наявності ліцензії НБУ на право здійснення операцій з валютою та валютними цінностями, результатом яких є перехід права власності на валюту та валютні цінності, їх розміщення чи надання (отримання) послуг щодо обслуговування рахунків у валюті та валютних цінностях, а також використання останньої як засобу платежу.Встановлено відсутність законодавчого тлумачення поняття «валютний ринок», у звязку з чим автором сформульовано та запропоновано включити до національного валютного законодавства дефініцію «валютний ринок» як регламентовану національним та міжнародним законодавством систему економічних відносин з приводу здійснення валютних операцій між його субєктами. На основі вивчення валютного законодавства та наукових точок зору на визначення таких понять, як «валюта», «валютні цінності», «валютні операції», «валютне регулюваня», «валютний контроль», доведено, що чисельність нормативних документів, що стосуються регулювання валютного ринку, призводить до різного тлумачення основних термінів і це обумовлює нагальну необхідність прийняття спеціального закону з валютного регулювання і валютного контролю, який би враховував протиріччя, які є в даній сфері. Узагальнено зарубіжний досвід валютного регулювання і контролю й визначено доцільність встановлення валютних обмежень, які перешкоджають відпливу капіталів, а саме: законодавче встановлення строків повернення в країну виторгу від експортних операцій, а також товарів (робіт, послуг) за імпортом за умови попередньої оплати, обмеження щодо вивезення валютних цінностей громадянами