Порівняльно-правовий аналіз становища носіїв судової влади в Україні й у деяких зарубіжних країнах. Статус кандидата на посаду судді. Організаційно-правові проблеми забезпечення статусу судді, пропозиції по удосконаленню відповідного законодавства.
Аннотация к работе
Незважаючи на те, що окремі проблеми статусу суддів уже були предметом вивчення деяких учених, комплексного наукового дослідження основ статусу судді в Україні не провадилося, як немає й фундаментальних досліджень юридичної природи статусу носія судової влади, структури і змісту цього інституту, а також сутності службових прав, обовязків, повноважень і правосубєктності судді у відповідності з міжнародними стандартами. Мета дисертаційного дослідження - визначити поняття, юридичну природу, структуру і зміст правового статусу судді і на цій основі сформулювати його оптимальну модель. визначити поняття “правовий статус судді”, проаналізувати його структуру і зміст, дати його визначення, розробити оптимальну модель статусу судді; розкрити правову природу, зміст службових прав, обовязків і повноважень суддів України, позначити механізм їх ефективної реалізації, охарактеризувати службові права, обовязки й повноваження суддів в інших державах; Методологічне підґрунтя дисертації становить універсальний діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ, а також такі загальнонаукові методи, як: історико-правовий - при дослідженні генези службових прав, обовязків, повноважень судді, вимог, що ставляться до нього та кандидата на цю посаду; порівняльно-правовий - при аналізі правового статусу суддів в Україні та інших країнах світу; індукції і дедукції - при визначенні понять “правовий статус судді”, “службові права судді”, “службові обовязки судді”, “повноваження судді”, “правосубєктність судді”; системно-структурний - при дослідженні сутності і змісту правового статусу судді та його основних структурних елементів, при аналізі змісту професійної діяльності судді; формально-логічний - при класифікації службових прав, обовязків і повноважень судді, вимог, що ставляться до нього, при характеристиці процедури формування суддівського корпусу, а також формулюванні висновків дослідження; логіко-правовий - при розробці проекту структури закону України “Про статус професійних суддів України”, проекту Комплексної державної програми підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації професійних суддів України; статистичний - при дослідженні умов, що впливають на ефективність використання суддею своїх службових прав, обовязків і повноважень; моделювання - при конструюванні оптимальної моделі статусу судді, розробці професіограми суддівської діяльності; соціологічний - при проведенні моніторингу серед суддів.“Правовий статус судді: поняття і зміст” комплексно досліджені юридична природа, структура і зміст категорії “правовий статус судді”, сформульовані й аргументовані такі концептуальні для всього дослідження положення: 1) правовий статус є цілісною правовою категорією, що характеризує весь спектр як юридичних можливостей, так і соціально-психологічних якостей особи, на яку покладено функцію здійснення судової влади в державі; 2) правовий статус судді неповинен розглядатися поза звязком із конституційним статусом людини і громадянина, змістом та обсягом прав, основних свобод та обовязків, закріплених у Конституції України, що виступають фундаментом спеціального професійного статусу судді; 3) зміст правового статусу судді визначається цілями й завданнями його професійної діяльності, виконуваної соціальної функції і становить відповідну сукупність правових можливостей, міру свободи поведінки судді в суспільному житті і професійній діяльності; 4) при характеристиці правового статусу судді повинно йтися не про статут посади, а про правовий статус субєкта, що обіймає цю посаду; 5) специфіка професійної діяльності судді вимагає певного обмеження (виключення) деяких конституційних прав і свобод громадянина. “Службові права суддів: юридична природа і класифікація” присвячено теоретичному дослідженню сутності службових прав суддів, основних організаційно-правових проблем їх реалізації. Ґрунтуючись на загальнотеоретичних положеннях про сутність службових прав, авторка досліджує характерні ознаки службових прав суддів, зміст яких визначається нею як єдність виду й міри наступних можливостей: а) певної поведінки самого носія статусу судді; б) вимагати відповідного поводження від інших осіб; в) звернутися в необхідних випадках за сприянням у реалізації цих прав до компетентного державного органу; г) користатися конкретними соціальними благами. Залежно від змісту в роботі класифікуються та детально розглядаються групи службових прав суддів, саме права: а) що вказують на винятковість (привілейованість) правового статусу судді (право на повагу професійної честі й гідності, особисту й майнову недоторканність, стабільність трудової зайнятості, на карєрний зріст, відставку тощо); б) які безпосередньо сприяють виконанню службових функцій (право самостійно приймати рішення в межах своїх повноважень, вимагати створення й забезпечення необхідних умов здійснення професійної діяльності, на суддівський індемнітет та ін.); в) що встановлюють можливість користатися додатковими соціальними благами (право на соціальний і правовий захист, одержання гідної ма