Визначення поняття, форм, методів та особливостей державного регулювання в галузі бджільництва. Обґрунтування використання таких способів адміністративно-правового регулювання, як субординація, координація та реординація в організації системи управління.
Аннотация к работе
Разом з цим, відсутність ефективного організаційно-правового забезпечення державного регулювання викликали у галузі негативні процеси які полягають у зменшенні чисельності бджолиних сімей, недоотриманні продукції бджільництва, недозапилення ентомофільних сільськогосподарських культур та відповідно зменшення їх урожайності, а також недотримання Плану породного районування бджіл в Україні. Потребують також вдосконалення питання державного управління та контролю, а також посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі бджільництва. Необхідність поглиблення наукових досліджень розвитку державного регулювання шляхом вдосконалення його організаційно-правового забезпечення набуває актуальності також у звязку з перспективою вступу України до Світової Організації Торгівлі (СОТ) та відповідно необхідністю вдосконалення нормативно-правової бази функціонування галузей АПК і в тому числі бджільництва. У звязку з цим актуальність теми дослідження визначається, по-перше, необхідністю організаційно-правового забезпечення розвитку державного регулювання для вирішення найбільш важливих питань функціонування галузі, та, по-друге, відсутністю комплексних розробок і досліджень відповідних проблем. Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретичних засад організаційно-правового забезпечення розвитку державного регулювання в галузі бджільництва, а також в обґрунтуванні наукових висновків і пропозицій щодо їх практичного використання на галузевому рівні.Розділ І “Загальна організаційно-правова характеристика державного регулювання в галузі бджільництва” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню історичних етапів становлення бджільництва як галузі агропромислового комплексу та вплив держави на цей процес, визначенню поняття, форм, методів та особливостей державного регулювання в галузі бджільництва, стану законодавства з цього питання. При цьому необхідно зазначити, що державне регулювання в галузі має особливості, які повязані зі специфікою обєктів державного регулювання в галузі бджільництва, які в свою чергу повязані з особливостями біології бджолиної сімї, як основної господарсько-корисної одиниці, що забезпечує одержання продукції. Розділ ІІ “Організаційно-правові питання розвитку державного регулювання в галузі бджільництва” складається з чотирьох підрозділів і присвячений дослідженню основних напрямків організаційно-правового забезпечення розвитку державного регулювання в галузі бджільництва, вдосконаленню державного управління та контролю, обґрунтуванню посилення адміністративної відповідальності щодо порушень законодавства в галузі. Для забезпечення необхідного рівня якості продукції бджільництва та з метою контролю за станом оточуючого середовища, як складової частини кормової бази в галузі бджільництва, доцільним є внесення доповнень до статті 7 Закону України “Про бджільництво” щодо використання медоносних бджіл для екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в такій редакції: “Державне регулювання в галузі бджільництва здійснюється шляхом організації та забезпечення контролю за якістю продуктів бджільництва, в тому числі з використанням медоносних бджіл для моніторингу оточуючого середовища що є складовою частиною їх кормової бази”. 12 Закону України “Про бджільництво” в такій редакції: “Контроль за дотриманням технологічних вимог в галузі бджільництва та Плану породного районування бджіл в Україні здійснює Державна інспекція з бджільництва”, а також до статті 18 Закону України “Про племінну справу у тваринництві” в такій редакції: “Державний контроль у галузі племінної справи у бджільництві здійснює Державна інспекція з бджільництва”.