Поняття, сутність та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Визначення державних органів, які регулюють та контролюють зовнішньоекономічну діяльність. Аналіз способів вчинення, складу та адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням.
Аннотация к работе
Діяльність у сфері ЗЕД регулюється чималою кількістю нормативно-правових актів (12 Законів України, 14 Указів Президента України, 63 Постанови Кабінету Міністрів України, 73 накази Національного банку України, ДПА України, Міністерств і відомств), які не позбавлені колізій, а це в свою чергу сприяє вчиненню різного роду правопорушень у сфері ЗЕД. Аналіз правозастосовчої практики показує, що в узагальненому вигляді правопорушення в сфері ЗЕД являють собою єдину протиправну технологію, яка здійснюється з використанням легальних форм господарської діяльності, а значна кількість правопорушень у сфері ЗЕД здійснюється в результаті ситуативно-корисливої, протиправної поведінки субєктів ЗЕД та їх корупційних звязків серед службових осіб реєстраційно-дозвільних і контролюючих органів, тобто створюється своєрідна і досить складна технологія протиправної діяльності у сфері ЗЕД, яка, на наш погляд, повинна бути обєктом протидії. Зазначені негативні тенденції значною мірою впливають на виникнення таких складових економічної кризи, як руйнація виробничого сектору вітчизняної економіки, зростання безробіття, невиплата заробітної плати, відтворення інших загально-соціальних і предметно-специфічних факторів, що викликають соціальну напругу, правовий нігілізм, тінізацію економічних і зовнішньоекономічних відносин, сприяють створенню протиправних схем відтоку валютних коштів за межі України, неповерненню валютної виручки з-за кордону, вчиненню координаційних діянь, ухилень від оподаткування, контрабанди та скоєння інших правопорушень, що супроводжують ЗЕД в Україні. Означені чинники зумовлюють необхідність комплексного підходу до розробки проблем удосконалення організаційно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері ЗЕД, обґрунтування способів протидії правопорушенням, більш тісного звязку адміністративних, фінансових і кримінологічних методів, які суттєво впливатимуть на зменшення відтоку капіталів за кордон; запобігатимуть ухиленням від оподаткування, незаконному відшкодуванню сум ПДВ з бюджету при здійсненні імпортних операцій, вчиненню корупційних дій та скоєнню інших правопорушень у сфері ЗЕД. У роботі використано також окремі загальнонаукові методи, зокрема: за допомогою логіко-семантичного методу уточнено зміст понять “регулятивна діяльність держави”, “дерегулювання підприємництва” (підрозділ 1.2); на основі методу екстраполяції раніше отриманих знань визначені поняття “протидія правопорушенням”, “оцінка факторів, які зумовлюють вчинення правопорушень у сфері ЗЕД”, “структурні елементи механізму протидії правопорушенням у сфері ЗЕД” та деякі інші (підрозділи 2.1; 2.3); на основі статистичного узагальнення вивчалась думка фахівців (підрозділ 3.2); за допомогою порівняльно-правового, історичного, економіко-правового методів вивчалась міжнародна й вітчизняна практика застосування адміністративних та фінансових методів протидії правопорушенням у сфері ЗЕД (підрозділи 1.1; 3.2; 3.3); застосування системно-структурного, структурно-функціонального та формально-догматичного методів дозволило дослідити і класифікувати джерела та способи вчинення правопорушень, структуру, сутність та стан протидії правопорушенням у сфері ЗЕД як складової частини державного управління, а також визначити методологічні засади та принципи теорії управління, яких необхідно дотримуватись при удосконаленні організаційної, функціональної та правової інфраструктури протидії правопорушенням у сфері ЗЕД (підрозділи 1.2; 2.2; 3.1; 3.2).Розділ І „Правове регулювання ЗЕД в Україні” складається з трьох підрозділів, де розглядаються загальнотеоретичні та прикладні питання вітчизняної і світової практики організаційно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється класифікація обєктів, субєктів контролю у сфері ЗЕД. Виконання основних завдань державного управління повязано з протидією правопорушенням, що вчиняються у сфері ЗЕД, вимагає створення відповідних організаційно-правових механізмів реалізації цих завдань щодо вдосконалення регулювання сфери ЗЕД та контролю за здійсненням експортно-імпортних операцій з боку контролюючих та правоохоронних органів. Вказується, що видами ЗЕД є: експорт, імпорт товарів, капіталів, робочої сили; надання субєктами ЗЕД робочої сили; кооперація з іноземними субєктами господарської діяльності; міжнародні фінансові операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції; спільна підприємницька діяльність; підприємницька діяльність з наданням ноу-хау; організація та проведення виставок, аукціонів, торгів, і т. ін.; товарообмінні операції; операції з придбання, продажу та обміну валюти; роботи на контрактній основі, інші види ЗЕД не заборонені законодавством України. Відмічено, що субєктами регулювання діяльності в сфері ЗЕД є: держава - Україна в особі її органів; недержавні органи управління економікою; самі субєкти ЗЕД на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними. Органами, які здійснюють регулювання ЗЕД у державі, є: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів Украї