Дослідження, сутність понять "соціалізація особистості", "неформальне молодіжне об’єднання", "соціальна активність". Зміст, форми і методи соціалізації підлітків у неформальних молодіжних об’єднаннях та організаційно-педагогічні умови її реалізації.
Аннотация к работе
Однак школа як провідний соціальний інститут сьогодні не може ефективно розвязувати виховні завдання без взаємодії з різноманітними позашкільними та неформальними молодіжними обєднаннями, які відіграють важливу роль у соціалізації підростаючого покоління, задоволенні його потреб, самоствердженні та самореалізації. У цьому контексті ми розглядаємо соціалізацію в неформальних молодіжних обєднаннях як процес засвоєння підлітком соціального досвіду, в ході якого він (підліток) перетворює соціальний досвід у власні цінності та орієнтації, вибірково вводить у свою систему поведінки ті норми, які прийняті в групі. Так, у процесі дослідження проблеми було виявлено суперечності: а) між необхідністю підвищення ефективності виховної позаурочної діяльності з підлітками та відсутністю науково обґрунтованих організаційно-педагогічних засад їх соціалізації; б) потребою в інтеграції виховних впливів навчально-виховних, позашкільних закладів, громадських організацій та відсутністю означених вище звязків у реальній педагогічній практиці; в) проголошеним у Законах України “Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, Національній Доктрині розвитку освіти пріоритетом загальнолюдських цінностей та орієнтацією значної частини сучасної підліткової молоді на матеріальні блага тощо. Відсутність науково обґрунтованих підходів до подолання виявлених суперечностей і необхідність практичного вдосконалення змісту, форм, методів та організаційно-педагогічних умов соціалізації підлітків у неформальних молодіжних обєднаннях зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Організаційно - педагогічні умови соціалізації підлітків у неформальних молодіжних обєднаннях”. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити функціональну модель соціалізації підлітків у неформальних молодіжних обєднаннях і організаційно-педагогічні умови реалізації змісту, форм і методів соціалізації підлітків у цих обєднаннях.У першому розділі “Соціалізація підлітків у неформальних молодіжних обєднаннях як соціально-педагогічна проблема” за результатами опрацювання філософських, психологічних, соціологічних, педагогічних та інших джерел проаналізовано наукові погляди на поняття “соціалізація особистості”, розкрито її сутнісні характеристики, дано змістовий аналіз факторів та інститутів соціалізації в підлітковому віці, розкрито чинники виникнення і розповсюдження неформальних молодіжних обєднань, подано особливості соціалізації підлітків у неформальних молодіжних обєднаннях, досліджено стан виховної роботи соціальних служб з підлітками-неформалами у Волинській області. У першому розділі наводяться результати констатуючого етапу дослідження з визначення рівня соціальної активності підлітків-неформалів як результату їх соціалізації, на основі чого визначено основні ознаки соціальної активності: а) діяльнісна активність, рівень якої є однією з найважливіших характеристик життєвої, соціальної та громадянської позиції особи (44,6% підлітків-неформалів надають перевагу самозахисній та комунікативній діяльності, благодійницькою діяльністю займаються найменше - 6,4%); У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності соціалізації підлітків у неформальних молодіжних обєднаннях” з метою більш детального вивчення стану діяльності неформальних обєднань підлітків у Волинській області ми зробили порівняльний аналіз входження в них дівчат і хлопців, залежно: а) від їхнього віку; б) від їх зайнятості; в) місця проживання, а також визначили мотиви обєднання підлітків у неформальні обєднання. Запровадження такої моделі у виховний процес дало змогу вирішити наступні завдання: реалізувати функції неформальних молодіжних обєднань як мікрофактору соціалізації підлітків; забезпечити диференціацію форм і методів соціалізації підлітків-неформалів; надати системності виховній роботі з підлітками для ефективної їх соціалізації у неформальних молодіжних обєднаннях, визначити організаційно-педагогічні умови активізації процесу соціалізації підлітків у цих обєднаннях. Аналіз результатів дисертаційного дослідження дає підстави зробити висновок про дієвість запропонованої нами функціональної моделі соціалізації підлітків у неформальних молодіжних обєднаннях і необхідність впровадження її в соціально-педагогічну діяльність шкіл, позашкільних навчальних закладів, Волинської обласної служби у справах сімї та молоді та районних центрів соціальних служб для молоді, а також тих установ та організацій, які мають здійснювати соціально-педагогічну роботу з підлітками у неформальних молодіжних обєднаннях.