Організаційно-педагогічні умови функціонування сучасних дошкільних закладів - Автореферат

Разом із скороченням мережі дошкільних закладів у суспільній дошкільній освіті відбуваються інші негативні процеси: занепад матеріально-технічної бази, руйнування системи збалансованого харчування дітей, розпад системи виховання дітей раннього віку. Аналіз соціально-економічних, політичних і організаційно-педагогічних процесів, що спричинили кризову ситуацію в освіті, дозволив конкретизувати протиріччя, невирішення яких виводить суспільну дошкільну освіту в Україні на межу існування, у вигляді взаємоповязаних суперечностей: - між суспільним визнанням особливого значення дошкільного віку для формування особистості та необовязковістю дошкільної освіти в Україні; Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) визначає основні стратегічні завдання реформування дошкільної ланки: створення належних соціально-економічних і морально-психологічних умов для повноцінного життя дитини, оптимального її розвитку й виховання; зміцнення здоровя дітей; піднесення пріоритету суспільного дошкільного виховання; подальший розвиток мережі дошкільних виховних закладів, оновлення змісту, форм і методів дошкільного виховання. Невизначеність організаційно-педагогічних умов функціонування сучасних дошкільних закладів у новій соціально-економічній ситуації в Україні й недостатнє теоретичне опрацювання цієї проблеми обумовили вибір теми дослідження - "Організаційно-педагогічні умови функціонування сучасних дошкільних закладів". Мета дослідження - визначити напрями реформування суспільної дошкільної освіти, виявити організаційно-педагогічні умови функціонування дошкільних закладів, які б забезпечували усталеність та ефективність їх діяльності та відповідали потребам суспільства на сучасному етапі його розвитку.У першому розділі "Тенденції та особливості розвитку суспільної дошкільної освіти в Україні" на підставі аналізу наукових та інформаційних джерел, а також власних спостережень здійснено аналіз ситуації, що склалася в організації суспільної дошкільної освіти в Україні, і доведено, що вона перебуває в кризовому стані. Поряд із занепадом мережі дошкільних закладів відбуваються й інші негативні процеси, що призвели до погіршення матеріально-технічної бази дошкільних закладів, зубожіння їх співробітників, зруйнування системи збалансованого харчування дітей та ін. Зниження прибутків багатьох сімей призвело до різкого погіршення загальної демографічної ситуації (протягом останнього десятиріччя в Україні спостерігається зниження народжуваності), а також до неспроможності батьків сплачувати за перебування дітей у дошкільному закладі. У той же час в останні роки зявився прошарок заможних і багатих людей, а з ним виник попит на нові освітні послуги, у тому числі в дитячих дошкільних закладах. Результати показали, що тільки 27% батьків були задоволені якістю харчування дітей у дошкільних закладах, більше ніж 50% бажали зменшення терміну роботи дошкільного закладу, біля 20% негативно ставилися взагалі до комунальних дошкільних закладів, стільки ж були зацікавлені в додаткових послугах дошкільного закладу, а майже 15% родин після закриття дошкільного закладу залишали свою дитину вдома.Доведено, що суспільна дошкільна освіта в Україні перебуває в кризовому стані, не відповідає сучасним запитам суспільства й потребує реформування. Головним свідченням глибокої кризи суспільної дошкільної освіти є значне скорочення мережі дошкільних закладів і дитячого контингенту в них, що розпочалося з 1991 року й продовжується нині. На основі аналізу наукових та інформаційних джерел виявлено, що усталеність функціонування дошкільних закладів забезпечується підтримкою держави, виділенням бюджетних коштів, створенням міцної нормативної бази, організованої підготовки педагогічних кадрів, а також відповідністю соціальному попиту на дошкільну освіту. Харкова, дозволив виявити такі тенденції в їх функціонуванні: відбувається некерований процес скорочення мережі дошкільних закладів, який неспроможні зупинити ті заходи, що вживалися; деструктивних змін зазнала мережа відомчих дошкільних закладів; має місце різке зменшення контингенту дітей, що виховуються в дошкільних закладах: біля двох третин дітей дошкільного віку не отримують належної дошкільної підготовки; вивільнення персоналу дошкільних закладів призводить до перенасичення ринку праці фахівців дошкільної галузі; змінилось соціальне замовлення на кількість та зміст послуг сучасного дошкільного закладу. Водночас у педагогічних колективах відбувається інтенсивний пошук нових орієнтирів, нетрадиційних підходів у роботі з дітьми, що переважно спрямовані на удосконалення й модернізацію змісту і форм навчально-виховної роботи з дітьми, тому це є необхідною, але недостатньою умовою для забезпечення усталеного функціонування дошкільних закладів у новій соціально-економічній ситуації.Шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному закладі // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Збірник наукових праць ХДПУ. Управління методичною роботою в умовах

Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в таких одноосібних публікаціях