Організаційно-педагогічні основи діяльності українознавчих інституцій у системі вищої освіти Канади - Автореферат

До вивчення різних сторін культурно-освітньої діяльності канадських українців (становлення українсько-англійського двомовного шкільництва, організація системи рідних шкіл, вищих українознавчих студій у Канаді тощо) першими звернулися українські канадські вчені - Б. Сича, та ін., де проаналізовано причини еміграції українців за океан, формування української етнічної спільноти в Канаді, громадсько-культурне, освітнє життя українських переселенців, їхній внесок у розвиток канадського суспільства, особливості збереження культурної спадщини тощо. Адже вищі українознавчі студії, які зародилися в Канаді на початку 40-х років ХХ ст., набули значного поширення і відіграють значну роль у житті українських переселенців та їх нащадків: надають різнобічну підтримку українській канадській спільноті, сприяють збереженню рідної мови і культури, традицій та звичаїв, здійснюють науково-методичне забезпечення двомовної українсько-англійської системи шкільництва в Канаді, готують для неї викладацькі кадри, виступають ресурсними інструментами підтримки україністики в світі тощо. Мета дослідження: вивчити та комплексно проаналізувати діяльність українознавчих інституцій у системі вищої освіти Канади для творчого використання їхнього науково-педагогічного доробку в процесі вдосконалення сучасної системи вищої освіти в Україні. емпіричні: збір та узагальнення даних переписів населення Канади щодо української еміграції, освіти, професійної приналежності українських канадців тощо; статистичні дослідження кількості українознавчих університетських курсів і кількості студентів, які вивчали такі курси; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду вищих українознавчих інституцій Канади, університетської документації; дослідження й аналіз змісту, структури і практичної реалізації українських курсів та програм спеціалізації з українознавчих дисциплін різних департаментів і університетів, їхньої еволюції та трансформації; спостереження за організацією навчального процесу вищих українознавчих інституцій Канади в рамках Літніх українознавчих курсів Альбертського і Саскачеванського університетів в Україні; особисте листування та консультації з теперішніми і колишніми викладачами-україністами канадських університетів, керівниками вищих українознавчих інституцій Канади, бесіди зі студентами, слухачами Літніх українознавчих курсів в Україні, їх анкетування.Цей заклад, зокрема, став організатором щорічних народних зїздів канадських українців, на першому з яких (1916) була ухвалена резолюція, що вимагала від провінційного уряду Саскачевану відкриття кафедри української мови, літератури та історії у Саскачеванському університеті. Саскачеванський університет ухвалив рішення заснувати словянські, зокрема українські, студії. Вже з 1954/55 навчального року департамент словянських студій на своєму українському відділенні не тільки пропонував кредитні курси української літератури, мови та історії України, а й запровадив програми спеціалізації з української мови та літератури на бакалаврському, магістерському і докторському рівнях підготовки фахівців. Вони були покликані, з одного боку, підтримувати успішну освітню діяльність навчальних українських канадських студій, яка неможлива без вагомого наукового забезпечення, а з іншого - зберігати, примножувати та поширювати наукові знання про Україну й українців у Канаді й світі. У додатках подано хронологію найважливіших подій, з якими повязане зародження, еволюція та діяльність вищих українознавчих інституцій Канади; статистичні дані, що стосуються української еміграції до Канади; програми деяких курсів, які пропонують українознавчі інституції при канадських університетах; зразки навчально-методичних матеріалів; анкету Саскачеванського університету оцінювання студентами роботи викладача та навчального курсу; розроблену автором анкету, яка пропонувалася студентам Альбертського і Саскачеванського університетів, слухачам Літніх українознавчих курсів в Україні.