Організаційно-інструментальне забезпечення управління стійким розвитком адміністративних районів - Автореферат

бесплатно 0
4.5 185
Вивчення діяльності органів місцевого самоврядування. Аналіз досвіду реалізації принципу стійкого розвитку в управлінській діяльності. Огляд взаємообумовленості принципів державного управління, регіональної політики з принципами місцевого самоврядування.


Аннотация к работе
Забезпечення стійкого розвитку визнано важливою складовою державної політики на сучасному етапі, що зумовлено економічними, соціально-демографічними та суспільними чинниками, а також необхідністю реалізації основних ідей і принципів, задекларованих Україною на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку. Вирішення цієї проблеми потребує формування сучасної моделі місцевого самоврядування на основі створення економічних, організаційних і нормативно-правових передумов для врегулювання організації діяльності публічних органів влади на регіональному та районному рівнях управління, де функціонують одночасно два центри публічної влади - місцеві державні адміністрації й обласні та районні ради. У звязку з цим виникає необхідність розширення можливостей останніх щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад області чи району через запровадження сучасних методів управління, таких як моніторинг процесів соціо-еколого-економічного розвитку для формування управлінських впливів на науковій основі з використанням інформаційно-аналітичного ресурсу. У науковій літературі питання організації й практичної діяльності органів місцевого самоврядування, формування дієвого механізму управління в місцевому самоврядуванні досліджували О. Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що організаційно-інструментальне забезпечення процесу управління стійким розвитком адміністративних районів на основі запровадження моніторингу соціо-еколого-економічного стану з використанням запропонованої методико-технологічної моделі та інструментарію оцінювання за ознакою «стійкість» через здійснення більш системного аналізу в частині пошуку ресурсів для районів, які в першу чергу потребують переведення до групи більш високого рівня розвитку, дозволить районним і обласним радам підвищити результативність діяльності в напрямі формування повноцінного життєвого середовища.У першому розділі - «Теоретичні основи забезпечення стійкого розвитку адміністративно-територіальних одиниць» - розглянуто генезис наукових ідей щодо змістовних ознак понять «стійкість» і «стійкий розвиток» систем, що дозволяє розвинути наукові погляди на їх сутність у контексті територіального й управлінського аспектів; визначаються сучасні тенденції запровадження політики стійкого розвитку в зарубіжних країнах; досліджується адміністративний район як відкрита система, з точки зору взаємозвязків у самій системі та за її межами; розглядається існуюча модель управління адміністративним районом; організаційно-правові передумови забезпечення стійкого розвитку цих територій органами місцевого самоврядування. Проведений у дисертації аналіз теоретичних підходів до визначень понять «стійкість», «стійкий розвиток» дає підстави стверджувати, що стійкий розвиток територіальних систем розглядається як збалансування економічної, екологічної, соціальної складових розвитку для забезпечення повноцінного життєвого середовища. Це дало підстави розвинути наукові погляди щодо визначення понять «стійкість» і «стійкий розвиток» з позиції територіального підходу й управлінського аспекту. Це свідчить про необхідність вирішення проблем розвитку адміністративних районів на основі підвищення ролі та можливостей органів місцевого самоврядування щодо забезпечення їх стійкого розвитку. У другому розділі - «Дослідження та обґрунтування методології оцінювання стану територій з позиції стійкого розвитку» - розглядаються методологічні підходи до оцінювання територій з позиції стійкого розвитку; здійснюється аналіз результатів оцінювання соціально-економічного розвитку районів на прикладі Дніпропетровської області відповідно до затвердженого в Україні Порядку про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі Порядок); обґрунтовуються підходи до побудови методико-технологічної моделі та формування інструментарію щодо оцінювання адміністративних районів за ознакою «стійкість».У дисертації запропоновано вирішення актуального наукового завдання в частині обґрунтування наукових положень щодо побудови моделі організаційно-інструментального забезпечення управління стійким розвитком адміністративних районів районними та обласними радами, орієнтованої на зміну традиційної моделі розвитку. Вивчення різних підходів до розуміння сутності понять «стійкість» і «стійкий розвиток» дозволило автору узагальнити їх спільні суттєві ознаки та запропонувати спосіб відображення цих понять з погляду територіального підходу й управлінських аспектів. «Стійкість» визначено як стан, за якого агреговані параметри економічної, екологічної, соціальної складових розвитку адміністративно-територіальних одиниць узгоджуються між собою; «стійкий розвиток» - як процеси взаємообумовленої взаємодії між соціальною, екологічною, економічною складовими розвитку адміністративно-територіальних одиниць, за яких досягається узгодженість між ними, що позитивно впливає на забезпечення стійкої динамічної рівноваги. Дослідження зарубіжного досвіду з реаліз

План
ОСНОВИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?